Сторінки блога

субота, 9 вересня 2017 р.

Мотивація навчальної діяльності учнів при викладанні біології

Мотивація навчальної діяльності учнів при викладанні біології 
Людина,  що  не  знає  нічого,  може  навчитися,
                                              справа  тільки  в  тому, щоб  запалити  в  ній 
                                                   бажання  вчитися.
                                                                                                        Д. Дідро

     Мотивація до навчання – одна із головних  умов реалізації навчально – виховного процесу.
Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції.
      Серед факторів, що сприяють створенню мотиваційних моментів, належать:
 1. Творча атмосфера на уроці, зацікавленість кожного учня в колективній роботі та власній участі в цій роботі.
2. Впровадження різних форм та методів роботи.
3. Створення такої психологічної атмосфери на уроці, яка б заставила учня вільно висловлювати свої думки без побоювання помилитися.
4. Велика частка самостійної роботи учнів на уроці, підтримання всіх проявів діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.
5. Співпраця учня і вчителя, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, активно працювати.
6. Підтримання ініціативи самостійності і винахідливості учнів у своїй роботі.
7. Створення проблемних ситуацій.
 8. Використання завдань, які б розвивали самостійність, оригінальність, бажання учня шукати нестандартні шляхи їх розв’язання.
9. Надання можливості учням висловлювати свої думки, ділитися інформацією, відстоювати свою точку зору.
Отже, учень на уроці повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання. Він повинен мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти те, що має робити. Без такої мотивації не може бути позитивного результату.
    Мотивація (Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б., 1990) - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є:


Зовнішня мотивація

виникає під впливом і тиском зовнішніх імпульсів - вимог,наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт(людина зобов'язана виконувати чиюсь волю).
-До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п.

Внутрішня мотивація

-виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан).
-Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі.-Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.

Мотивація навчальної діяльності учнів це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є:
                     повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;
                     практичне спрямування знань та можливість їх застосування у   повсякденному житті;
                     створення проблемних ситуацій;
                     створення ситуації успіху;
                     постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.                                                   До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:
                     чітка організація процесу навчання;
                     авторитет учителя;
                     стиль спілкування;
                     самостійна пізнавальна діяльність учнів.                                                                Методи стимулювання інтересу до учіння:
                     створення ситуацій пізнавальної новизни;
                     створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
                     створення ситуації зацікавленості;
                     метод здивування;
                     опора на життєвий досвід учнів;
                     навчальні дискусії;
                     пізнавальні ігри.

Прийоми та методи, що використовуються для формування мотивації до навчання при викладанні біології
•Використання  прийому  « Дивуй». ( вчитель  наводить  дивні  факти  або    майже  неправдоподібні  історі:      « Чи знаєте ви який найміцніший матеріал на Землі? Екран з цього матеріалу завтовшки з олівець зміг би зупинити літак?
 Мова йде про звичайну павутину.» Клас Павукоподібні 8 клас.
“...Бананом тепер нікого не здивуєш . Але чи знаєте ви, що бананове дерево зовсім не дерево, а гігантська трава, найвища  в світі. И це  ще не все.
На Філіпіньских островах колодязі розташовані далеко один від одного, і  місцеві жителі знайшли вихід: вони вирощували плантації бананових “дерев”. Зрізаючи, товсті  стебла, люди отримають з їх порожнин свіжу прохолодну воду.
        З метою розвитку пізнавальних інтересів і творчого мислення у школярів використовую проблемні завдання різних рівнів складності.
Наприклад: «Ми всі споживаємо молоко, в якому міститься багато  поживних речовин. Поживні речовини в нашому організмі розносяться кров’ю. Чому ж не можна просто вводити в кров молоко?»
 Чи: « До складу Їжі входять такі поживні речовини, як білки, жири, вуглеводи, вода та мінеральні солі. Коли ж одну групу піддослідних щурів годували окремо виділеними різноманітними білками, вуглеводами, жирами, давали воду та різні мінеральні солі, а другу – звичайною їжею, перша група скоро гинула, а друга була жива і здорова. Чому?»
        В 5-6 класах  учням цікаві загадки, ребуси, анаграми. В 5- 8 – кросворди, ключове слово яких є темою уроку.
Квітка          К   А   В   Т   І   К
Пагін            П   Г   А   Н   І

•         Учні 5-8 класів з цікавістю вислуховують легенди, міфи. Наприклад, , вивчаючи тему «Павукоподібні» 8 клас, як мотивація навчальної діяльності пропонується легенда:
За давньою грецькою легендою, вміння ткати павуки, успадкували від Арахни, лідійської дівчини, дочки  ремісника. Рукодільниця вихвалялася мистецтвом ткалі і  наважилася викликати саму Афіну на змагання у ткацтві, за що й була жорстоко по­карана: ображена богиня перетворила її на павука. У Греції павук так і називається Арахна, а наукова назва класу – Арахніди
        Цікавою є гра в «барона Мюнхаузена». Учням пропонується текст з помилковими твердженнями, які вони виправляють.

        Практичні роботи (вимірявши пульс в стані спокою, після 10 присідань, через 1 хвилину, через 5 хвилин,визначити,хто більш тренований,пояснити).
        Життєва ситуація.(про що свідчить збільшення лейкоцитів в аналізі крові?)
        Використання ІКТ ,презентацій .
        Перегляд відіофрагментів.
        Складання наукової казки.
        Кросворди, ребуси, тести, які складають самі учні.
        Участь в конкурсах.
        Проведення експериментів.
        Дискусії
(Наприклад: вислови свою точку зору з теми: “Вегетаріанство.Корисне чи шкідливе?”
“Щеплення. Робити чи ні?”) Думки мають бути обгрунтованими
Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Тому одним із найдієвіших методів мотивації навчання учнів має бути створення на уроці ситуації успіху. При цьому вчителям потрібно добирати для учнів посильні завдання, оцінювати їхнє виконання. Під час цього слід забезпечувати належний мікроклімат, у якому учень позбувся б почуття невпевненості та страху. Схвальні оцінювальні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції.

На уроці учень повинен бути настроєний на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.

Немає коментарів:

Дописати коментар