Хто живе в моїй квартирі?

                                                               Хто живе в моїй квартирі?

Якщо спитати в пересічної людини: хто крім родини та хатніх тварин живе в її домі – то вона зазвичай згадає хіба що тарганів (прусаків) та павуків, що плетуть павутиння в кутках. Однак насправді дрібних співмешканців у нас є набагато більше. Мої знайомі часто знаходять їх вдома і посилають мені – "тижбіологу" – щоб я сказав, хто то такий і що з ним робити. Про деяких із них я сьогодні і розповім.

1. Дрібні комахи з видовженим тілом та трьома виростами ззаду – це щетинохвістки (ряд Zygentoma). Зазвичай у квартирах мешкає звичайна лусочниця (Lepisma saccharina, рос. сахарная чешуйница), хоча трапляються й інші види. Англійською лусочниця зветься "silverfish", оскільки вона вертка як рибка, а її покриви на світлі ніби виблискують сріблом. Щетинохвістки ведуть спосіб життя, трохи схожий на тарганів: вони виходять у темряві та під'їдають різні органічні рештки, переважно рослинного походження, але на відміну від тарганів не утворюють скупчень. У мене щетинохвістки живуть у ванній та туалеті та їдять туалетний папір.

2. Одні з найбільш неприємних сусідів – постільні клопи (Cimex lectuarius). Ці "кровосісі" вдень ховаються десь в потаємних місцях (за килимом, у дивані, за шпалерами, у різних щілинах та шпаринах), а вночі виповзають, щоб нами похарчуватися. А ще вони смердять дешевим коньяком (раніше говорили навпаки – що це дешевий коньяк смердить клопами). Додому їх можна занести разом із старими меблями, або навіть у книзі з бібліотеки (так свого часу і сталося з моєю бабусею). Якщо знайшли таких – треба обробляти отрутою всю кімнату (а може й всю квартиру) – інакше їх дуже важко буде позбавитися.

3. Інший клоп, якого часто знаходять, – виглядає досить дивно: він вкритий пилом та інколи виглядає як комочок сміття на ніжках. Це редувій ряджений (Reduvius personatus, рос. грязный хищнец). Його німфи (молоді особини) виробляють липку речовину, до якої в природі пристає пісок, а в квартирі – пилюка. Дорослі особини – великі та чорні, без такого маскувального покриву. Редувії – хижі комахи, людиною вони зовсім не цікавляться та ніякої шкоди не наносять (хоча можуть вкусити, якщо їх хапати руками). Тим не менше, якщо ви часто знаходите їх у себе вдома, – замисліться: а кого вони їдять у вашій квартирі? Може у вас живе ще хтось (ті ж постільні клопи), а ви і не знаєте?

4. Серед домашніх комах усі знають "міль" – ту, гусінь якої їсть одежу. Насправді, "молей" є дуже багато різних і далеко не всі вони загрожують саме тканинам. Наприклад, я у себе вдома часто зустрічав південну амбарну вогнівку (Plodia interpunctella): її можна впізнати за двоколірним забарвленням крил. Так от, її англійською звуть meal moth ("харчова міль"), flour moth ("борошняна міль") або grain moth ("зернова міль"), із чого ясно, що її гусінь їсть якісь харчові запаси. Тому якщо по квартирі літають дрібні "молі", то бігти перевіряти треба не лише шафу з одягом, але й комору з харчами.

5. Також у запасах можуть бути різноманітні жуки (та їх личинки). Один із найбільш поширених – хлібний точильник (Stegobium paniceum). Це дрібненькі (з рисове зернятко) коричневі жучки, які можуть у величезній кількості розплодитися в забутих десь сухарях або крупах. Ввечері вони вилазять з крупи та летять на світло люстри чи бра. Я якось нарахував у себе на лампі 37 таких.

6. Там, де сиро та волого, можна зустріти метелівкових (Psychodidae, рос. бабочницы). Ці комахи мають таку назву, адже ззовні вони схожі на невеличких сірих метеликів, але систематично це двокрилі – родичі мух та комарів. Англійською їх звуть "drain flies", "sink flies" чи "filter flies", що гарно описує, де їх зазвичай можна знайти – біля зливів у мийці чи ванні. Личинки живуть десь у зливі, забитому органічними рештками, а дорослі особини вилітають та сидять неподалік. Якщо хочете їх позбутися – прочистіть зливні труби.

7. Одне з головних жахіть домогосподарок – мухоловка, або скутигера (Scutigera coleoptrata), швидка багатоніжка з довгими ногами. Ця тваринка, попри страхітливу для домогосподарок подобу, є абсолютно безпечною для людей, не наносить ніякої шкоди та є навіть корисною, адже ловить небажаних комах, наприклад мух та тарганів. Тому вбивати чи викидати таких з дому не треба – спробуйте до них звикнути. До того ж, мухоловку занесено до Червоної книги України, тобто вона формально визнана рідкісною та охороняється законом.

8. І нарешті – лідер за зверненнями до "тижбіологів" – глиняні глечики, що їх можна знайти десь на балконі. Це гнізда ос. В гнізда вони поміщують паралізовану здобич для своїх личинок. Це або евмени (Eumenes) – тоді в глечиках будуть гусениці, або пелопей (Sceliphron) – тоді в кувшинчиках будуть павуки; проте зазвичай люди знаходять вже порожні гнізда. Особливо лякатися таких гнізд не треба. По-перше, на відміну від більш звичних нам "паперових ос", які живуть великим роєм та будують великі гнізда з паперу, де виводять нових і нових личинок, автори цих глиняних гнізд – одиначки. По-друге, ці оси не прилітають до своїх гнізд після того, як зроблять всі запаси. А по-третє, вони не такі агресивні як паперові оси та не атакують людей. Порожні глечики можна зішкребти та викинути – вони вже нікому не потрібні, а ті, що ще закриті, можна лишити там де є або ж перенести в якесь безпечне для них та для вас місце.