Верблюдів називають справжніми кораблями пустелі. Пройти через пустелю та вижити вдається далеко не всім. А от верблюду це під силу. Як же ці тварини можуть тривалий час виживати в таких складних умовах?
Як насправді верблюди задовольняють свої потреби у воді? Вся справа в тому, що верблюди отримують воду з накопиченого в горбі жиру, при окисненні ста грамів жиру виходить 107 грамів води. Якщо все так просто, то чому тоді інші тварини не можуть пристосуватися до життя в пустелі? Адже жир є у всіх. Справа в тому, що для окиснення жиру необхідна велика кількість кисню, а для цього тварина повинна посилено дихати. При кожному вдиху в легені надходить сухе повітря пустелі, що йде з організму разом з дорогоцінною вологою. Але у верблюда волога, що при диханні виділяється з ніздрів, збирається в особливій складці і потрапляє назад в рот, запобігаючи втраті дорогоцінної рідини.
Верблюд може випити до 200 літрів води за раз, причому досить швидко. 100 літрів води - за 10 хвилин. На відміну від більшості теплокровних тварин, які підтримують постійну температуру тіла, температура тіла верблюдів змінюється в залежності від навколишньої температури. Вона може варіюватися в межах 35 - 40 градусів Цельсія. Це допомагає їм скорочувати витрату води на потовиділення, коли підвищується температура навколишнього середовища. Крім того у верблюдів практично не буває зневоднення. У той час як більшість тварин може загинути від зневоднення, втративши 20% маси тіла у вигляді води, верблюди можуть вижити, втративши до 40% маси тіла без серйозних наслідків.
Коли жир з горба використовується, горб потихеньку спадає. Як тільки верблюд набирає вагу, горб знову ідновлює свою форму. Але чому жир зберігається саме в горбу? Вся справа в тому, що жир виступає в ролі ізоляційного матеріалу, що запобігає втраті тепла. Горби служать своєрідним природним «дахом», що захищає спину верблюда від палючого сонця.
Немає коментарів:
Дописати коментар