Комплекс (апарат) Гольджі

 Комплекс Гольджі, або апарат Гольджі, – це одномембранна органела еукаріотичних клітин, основними функціями якої є зберігання та виведення надлишків речовин з клітин організму й утворення лізосом. Відкрито цю органелу в 1898 році італійським фізиком К. Гольджі.

Будова. Побудована з мішечків, які називають цистернами, системою трубочок і міхурців різних розмірів. Цистерни комплексу Гольджі (КГ) також полярні: до одного полюса підходять міхурці з речовинами, які відриваються від ЕПС (зона формування), з іншого полюса – міхурці з речовинами відокремлюються (зона дозрівання). У клітинах комплекс Гольджі розміщений, здебільшого, поблизу ядра. КГ є в усіх еукаріотичних клітинах, але його будова у різних організмів може бути різною. Так, у рослинних клітинах виділяють декілька структурних одиниць, які називають диктіосомами. Мембрани комплексу Гольджі синтезуються гранулярною ЕПС, яка прилягає до нього. Під час поділу клітини КГ розпадається на окремі структурні одиниці, які випадково розподіляються між дочірніми клітинами.

Функції. Комплекс Гольджі виконує досить таки різноманітні і важливі функції, пов'язані з утворенням і перетворенням складних речовин. Ось деякі з них:

• 1) участь у побудові біологічних мембран – наприклад, у клітинах найпростіших за допомогою його елементів формуються скоротливі вакуолі, у сперматозоїді утворюється акросомса;
• 2) утворення лізосом – синтезовані в ЕПС ферменти-гідролази упаковуються в мембранний міхурець, який відділяється в цитоплазму;
• 3) утворення пероксисом – формуються тільця з ферментом-каталазою для руйнування пероксиду Гідрогену, який утворюється при оскисненні органічних речовин і є отруйною для клітин сполукою;
• 4) синтез сполук поверхневого апарату – утворюються ліпо-, гліко-, мукопротеїди, які входять до складу глікокаліксу, клітинних стінок, слизових капсул;
• 5) участь у секреції речовин з клітини – у КГ відбувається дозрівання секреторних гранул, у міхурці, і переміщення цих міхурців у напрямку плазмолеми.