Будова та історія відкриття клітинного ядра.

 Історія відкриття клітинного ядра.

Ядро клітини - двомембранна органела, що виконує функції зберігання і передачі спадкової інформації. Також ядро регулює процеси всередині клітини.

Організми, клітини яких мають ядро, називають еукаріотичними.

Поверхневий апарат ядра складається з 2 мембран, які впевних місцях з"єднуються навколо отворів, утворбюючи ядерні пори. Ядерні пори регулюють транспорт речовин між внутрішнім вмістом ядра та цитоплазмою.

Внутрішнє середовище ядра складається з каріоплазми в якій

розташовані ядерця ( утворюють рибосоми) та хроматин, з якого під час поділу утворюються хромосоми.

Функції ядра :

Збереження та передача спадкової інформації у вигляді ДНК;

Формування рибосом;

Регуляція процесів у клітині.

В 1831 році англійський природознавець Роберт Броун вивчав різні види рослин, зразки яких він зібрав під час подорожі до Австралії. Броун був дуже уважним до деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом, він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.

Дізнавшись про спостереження Броуна, німецький фізіолог Теодор Шванн почав шукати подібні елементи в клітинах пуголовків  і знайшов. Кожна клітина містила ядро. Це був революційний прорив — свідчення того, що види життя пов'язані між собою.