Кора рослини

 Кор́а рослини — зовнішня частина стебла і кореня рослин, відділена від центральної частини твірною тканиною (камбієм). По корі від листків до коренів і плодів пересуваються асимільовані в листках речовини. Кора захищає рослину від шкідливих впливів зовнішнього середовища, в ній відкладаються різні поживні речовини. Кору багатьох рослин використовують як лікарську сировину.

Клітини, що утворюють кору, мають дуже тверді стінки. Зовнішній шар, в основному, складається з мертвих клітин, які здійснюють захист внутрішніх живих клітин. Мертві клітини утворюються з відмираючих клітин флоеми, які сплющуються зростаючою в товщину деревиною та видавлюються в зовнішній шар кори. Але наростання захисного шару здійснюється переважно за рахунок коркового камбію, або феллогена, який утворюється усередині живої флоеми або суцільним циліндричним шаром, або окремими ділянками.

При розподілі феллогена, у внутрішню сторону стовбура відкладається жива тканина, так звана фелодерма, а на зовнішню - шари водонепроникної пробки. Через якийсь час корковий камбій виявляється близько від поверхні і відмирає, а у внутрішній корі йому на зміну закладається новий. Так як корковий камбій утворюється нерівномірно, а кора тріскається при натягу під час росту, то поверхня стовбурів і старих гілок має різноманітний малюнок (рельєф). З віком дерева товщина кори збільшується, що призводить до безперервного відшаровування зовнішніх пластів. У загальному обсязі й масі стовбура кора складає лише невелику частину, тому що зовнішній шар постійно відшаровується, а наростання за допомогою коркового камбію проходить дуже повільно.

Товщина кори більшості дерев не перевищує 5 см. Бувають і феномени, так в основі секвой товщина може досягати 60 см. Колір кори дерев зазвичай коричневий з різними відтінками. Це обумовлено наявністю пігментів. Зустрічаються в природі винятки, наприклад, дерево з білою корою - береза.

У корі є отвори або сочевички, через які здійснюється газообмін між тканинами стебла і атмосферою. Необхідний для клітинного дихання кисень через отвори надходить всередину стовбура, а, що виділяється в ході цього процесу вуглекислий газ, виходить назовні. На корі молодих рослин сочевички являють собою округлі або видовжені горбки, які розвиваються в тому місці, де в епідермісі були продихи. У більшої частини видів дерев у міру потовщення і старіння кори отвори закупорюються і разом з її зовнішніми шарами відвалюються. А у деяких дерев сочевички можна бачити протягом багатьох років, наприклад у вишень.

Пошкодження кори плодових дерев може спричинити їх загибель. Так звані «рани» у дерев можуть з'являтися при відриві гілок або ділянки стовбура, при круговому або частковому пошкодженні кори і деревини. Від інфекційних хвороб з'являються глибокі рани - дупла. Щоб зберегти життя дереву, необхідно проводити лікувальні заходи. Зняту з дерева пошкоджену кору видаляють, потім рани обробляють дезинфікуючою речовиною.

Кору деяких рослин використовують як лікувальний засіб, наприклад мурашиного дерева, хінного дерева. Кора коркового дерева здавна використовується для виготовлення взуттєвої підошви, паркету, пробок для пляшок. Кора хвойних порід застосовується для виробництва прекрасного субстрату, придатного для вирощування овочевих культур в теплицях. З кори виконують різні вироби.