ТОНКИЙ КИШЕЧНИК

 Тонкий кишечник починається дванадцятипалою кишкою, в яку відкриваються протоки підшлункової залози та печінки ( від жовчного міхура).

З дванадцятипалої кишки харчові речовини переміщуються у подальші відділи тонкої кишки: порожню та клубову.  

В цих відділах травного тракту, перш за все, продовжуються і остаточно завершуються процеси перетравлення білків, жирів та вуглеводів. Це здійснюється за рахунок ферментів кишкового соку, яких нараховують близько 20. Так, наприклад, ферменти ерепсин і нуклеаза, доводять розпад пептонів до амінокислот; ліпази перетравлюють жири до рівня гліцерину та жирних кислот: твертази та амілази розчинюють вуглеводи до глюкози та інших моноцукрів. Більша кількість ферментів кишкового соку утворюється епітелієм слизової кишки, забезпечуючи пристінкове перетравлення. Разом з цим в тонкій кишці відбувається інтенсивне всмоктування речовин, а саме: амінокислот білків, глюкози та частково гліцерину — у кров; жирних кислот і більшої частини гліцерину — у лімфу.

Довжина тонкої кишки  у дорослих становить близько4,5- 5 м., а загальна площа слизової (за рахунок ворсинок) сягає 500 квідратних метрів.

 Річ  в  тому, що у зв’язку з виконанням основної функції – розщеплення поживних речовин та їх всмоктування – у тонкій кишці є структури, що збільшують поверхню  всмоктування. Це перш за все колові складки, що утворені слизовою оболонкою разом з підслизовим прошарком. Колові складки мають висоту до 1 см. На поверхні слизової оболонки є численні кишкові ворсинки  і кишкові крипти , що також збільшують поверхню всмоктування кишки.