ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА як орган травної системи

Підшлункова залоза — це велика травна залоза, розташована позаду шлунка. Складається з головки, тіла і хвоста. Має вигляд видовженої пірамідки завдовжки 20 см і розташована за шлунком (якщо людина стоїть) або під шлунком (якщо лежить на спині).

Це залоза змішаної секреції, яка виробляє як травний сік (екзокринна функція) так і гормони (ендокринна функція).

Підшлункова синтезує гормони інсулін і глюкагон, що регулюють рівень глюкози в крові людини.

Одна з головних функцій підшлункової залози – вироблення травного соку. Найбільше його виділяється на вуглеводну їжу, трохи менше - на білкову, а ще менше - на жирну. Клітини залози виділяють ще спеціальний фермент, який захищає їх від самопереварювання. 

Підшлункова залоза в добу виділяє від  1 до 4 л панкреатичного соку, який по дрібних вивідних протоках поступає в  головну протоку, що впадає в 12-палу кишку. Склад соку змінюється залежно   від того, що людина поїла. Виділятися він починає через 1-3 хвилини після вживання їжі і закінчує через  6-10 годин.

Сік підшлункової залози лужний і містить наступні основні групи ферментів.

 По-перше, це пептідази (в основному трипсін та хемотрипсін, що діють на білки, а також амінопептідази, які остаточно перетравлює білки до амінокислот).

 Другою групою ферментів є ліпази, які за рахунок їх активації жовчю печінки, діють на жири, перетравлюючи їх до гліцерину та жирних кислот. 

Третя група ферментів об'єднує амілази (мальтозу та лактазу), які діють на вуглеводи, перетравлюючи їх до глюкози та інших моноцукрів.

Секреція підшлункової залози регулюється нервовим (блукаючим нервом) та гуморальним шляхами. Збудниками блукаючого нерва є вид та запах їжі, а також акти жування та ковтання їжі. Гормональну регуляцію здійснює гормон дванадцятипалої кишки — секретин. 

Кількість та склад підшлункового соку залежить від виду їжі. Наприклад, на м'ясо, підшлункового соку виділяється в 2,5 рази більше, ніж на жирну їжу; на хліб та інші вуглеводи максимальна активність залози спостерігається в продовж першої години після приймання їжі; на м'ясо — на другій годині і так далі.

Розміри та маса залози з віком значно змінюються: у 5 років її вага становить 20-30 г, у 15 років — 60 г, а у дорослої людини — до 100 г.

За розмірами підшлункова залоза росте до 8 років, а ферментативна активність її білкових ферментів наростає до 6 років, ліпази — до 7-9 років; У вуглеводних ферментів максимальна активність настає у 9-10 років. Ці данні слід враховувати при організації харчування дітей.