Спільне успадкування генів, що містяться в одній хромосомі, називають зчепленим успадкуванням. Гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення. Кількість груп зчеплення дорівнює кількості пар хромосом у клітинах або їх гаплоїдній кількості. Якщо гени розташовані в одній парі гомологічних хромосом, генотип гетерозиготної особини АаВb записують у вигляді АВ/аb.
При повному зчепленні генів кросинговер між ними не відбувається, тому утворюються лише два типи гамет у рівному співвідношенні. Отже, при повному зчепленні гени успадковуються як один ген і кількісне співвідношення розщеплення при цьому імітує розщеплення при моногібридному схрещуванні, з тією лише різницею, що спостерігається спільне успадкування двох пар ознак.
При неповному зчепленнідигетерозиготна особина (АВ/ав) внаслідок кросинговеру формуватиме такі типи гамет:
аВ, Аb – кросоверні гамети, що містять нові комбінації алелів.
АВ, аb – некросоверні гамети, в яких порядок розміщення алелів у хромосомах не змінився.
Частота кросинговеру між генами прямо пропорційна відстані між ними та вимірюється в одиницях рекомбінації – морганідах або сантиморганах. Один сантиморган (сМ) або морганіда (М)– це відстань між генами, за якої кросинговер відбувається з частотою 1%.
Закони Моргана– основні положення хромосомної теорії спадковості, остаточно розроблені Т.Морганом і його співробітниками (1911-1915):