субота, 25 вересня 2021 р.

Кишковопорожнинні. Таблиці для роботи.



 

Кишковопорожнинні. Гідра.

Історія відкриття

Гідру звичайну вперше побачив А. Левенгук.  Розглядаючи водяних тварин, він помітив чудовисько з «рогами»,  а також ріст «бруньок» на тілі. Науковці того часу не надали значення знахідці Левенгука.

Лише через 40 років швейцарський учений Абраам Трамбле вперше описав цю тварину . Саме Трамбле дав їй назву «гідра», підкреслюючи тим самим особливість цієї істоти..Трамбле писав про гідру так: «Якщо розрізати тварину на кілька шматочків, то вони перетворюються із часом на стільки ж гідр. Надрізані вздовж гідри перетворювалися на істот з кількома ротовими кінцями, які заковтували їжу. Хіба це не «Лернейська гідра?»



Місця існування

В озерах, річках, ставках з   чистою, прозорою водою зустрічаються  маленькі ( від 5 – 7 мм) прозорі тварини   – прісноводні гідри. А в морях мешкають інші представники кишково-порожнинних : медузи, актинії, коралові поліпи тощо.

Хоча кишковопорожнинні побудовані досить просто, зовні вони дуже різноманітні. Багато які з них утворюють колонії, а окремі особини мають форму поліпа чи медузи. Поліпи — малорухливі або прикріплені тварини. Часто вони утворюють колонії. Медузи — це поодинокі плаваючі організми, тіло яких має вигляд парасольки зі щупальцями з країв. Розміри різних видів кишково-порожнинних становлять від 1 мм до 2 м у діаметрі.

 


Будова гідри

Тіло гідри має майже правильну циліндричну  форму. На одном кінці тіла  знаходиться  рот, оточений  5 – 12 щупальцами, на  другому  кінці тіла розташовується   підошва.

Гідрам, як і іншим кишковопорожниннм властива  променева симетрія.  Це ознака характерна для сидячих або малорухливих тварин.

Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Уперше в них з’являються залозисті, нервові, епітеліально-м’язові й статеві клітини, а також нервова система.

        Тіло гідри має вигляд мішка, стінки якої складаються із двох шарів клітин – зовнішного (эктодерми)   і внутрішнього (энтодерми).  Між  зовнішнім і внутрішнім шаром розміщується середній шар міжклітинної речовини – мезоглея.

        В середині тіла розміщується кишкова порожнина

        В зовнішньому шарі найбільше розміщується шкірно-м’язевих клітин. Вони утворюють покриви тіла. В основі кожної  такої клітини  є скоротливе  м’язове волоконце, яке відіграє важливу роль у пересуванні  тварин.

        В зовнішньому шарі розміщуються і нервові клітини. Вони мають зірчасту форму з довгими виростами. Вирости  сполучаються  один з одним,  утворюючи  нервове сплетіння. Тип такої нервової системи дифузний.

Гідра може реагувати на зовніщні подразники. Доторкання до тіла,  зміну температури, появу у воді різних розчинних речовин та інші

        Все тіло гідри і особливо її щупальця  містять велику кількість жалких клітин. Жалкі клітини містять жалку  капсулу  та  жалку нитку. Зовні  розміщуєтться  чутлива ворсинка. Жалкі клітини слугують засобом захисту або нападу.

        Клітини энтодерми містять травні клітини, які мають джутики. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. Також тут розміщуються і залозисті клітини, які виділяють у кишкову порожнину травні соки. Ще ентодерма містить і проміжні клітини. Їх функція – регенерація. Пошкоджене тіло гідри  легко відновлює свої втрачені частини тіла. Цей процесс і  називають регенерацією.

        Гідра розмножується нестатевим та статевим способами. Кишковопорожнинних тварин відносять до гермафродитів.

 

СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛИСЬ З ДРУЗЯМИ!