Вітаміни. Вітамін В1

Вітаміни. Вітамін В1

Тіамі́н (від грец. θειον — сірка; вітамін B1, аневрин) — водорозчинний вітамін.

Вітамін В1 або тіамін — важливий кофактор ферментів обміну глюкози та жирів. Він стає захищає судини від шкідливого впливу глюкози та інсуліну,

Вітамін В1 потрібен для адекватної роботи центральної і периферійної нервової систем — нейрони використовують саме глюкозу як джерело енергії, і брак вітаміну В1 може призвести до їх загибелі. Як наслідок, порушується короткотривала пам’ять і координація рухів. Вітамін В1 — це кофактор синтезу нейромедіатору ацетилхоліну.

Критична нестача вітаміну В1 проявляється як хвороба бері-бері (слабкість, тремтіння, втрата апетиту, ризик раптової смерті і паралічу) чи енцефалопатія Верніке-Косакова, але така клінічна картина — рідкість. Випадки критичної нестачі вітаміну В1 описані серед біженців в Східній Азії, що вимушено їли виключно рис.

начно частіше трапляється субклінічна картина браку вітаміну В1. Її досить важко розпізнати. Це може бути збільшення серця і тахікардія або ж фіброміалгія (хронічний біль та підвищена чутливість шкіри, порушення сну та безсилля), хронічна втома і “туман в голові”, поступова втрата м'язової ваги чи відсутність апетиту.

Вітамін В1 міститься в багатьох продуктах. Найбільше його є у висівках (запарених), в зеленому горошку, яйцях, свинині, печінці, квасолі, горіхах, гречці, коричневому рисі, патоці та дріжджах.

У природі синтезується рослинами і деякими мікроорганізмами (найбільше його міститься в дріжджах, хлібних злаках, картоплі). В організм людини і більшості тварин тіамін надходить з їжею. Його недостача в раціоні спричинює гіповітаміноз, а відсутність його призводить до розвитку хвороби бері-бері, що характеризується ураженням периферичних нервів, серцево-судинної, травної та м'язової систем. Фізіологічне значення тіаміну зумовлюється його участю в процесах обміну речовин.

На тіаміни багаті крупи, борошно грубого помелу, бобові, свинина. Він руйнується в лужному середовищі: при додаванні до тіста соди, надто швидкому варінні квасолі та гороху тощо.

ФУНКЦІЇ

енергетичний метаболізм;

передача нервових імпульсів в мозок;

метаболізм нейромедіаторів (ацетилхолін і серотонін);

синтез колагену та інших білків.

НЕБЕЗПЕКА  ДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ

надмірне вживання алкоголю;

дієта з великою кількістю збагачених вуглеводів і обробленою їжею;

Старечий вік;

зловживання кавою чи чорним чаєм;

недостача фолатів (порушення абсорбції тіаміну);

інтенсивне фізичне навантаження;

гарячка, стрес, опіки, гіпертиреоз, захворювання печінки;

періоди швидкого росту: вагітність і лактація, підлітковий вік;

використання оральних контрацептивів.

НАСЛІДКИ  ДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ

порушення сприйняття і рефлексів;

нерівномірна ходьба, порушення її балансу;

розумова відсталість, проблеми з навчанням і запам'ятовуванням, часті головні болі, безсоння;

індивідуальні зміни (депресія, роздратованість);

м'язова слабкість (особливо в ділянці стегон);

кардіопатія, порушення серцебиття, задишка, анемія;

порушення утворення енергії і швидка втомлюваність;

порушення синтезу білків (колагена), повільне заживання ран;

низька протидія інфекційним захворюванням;

втрата апетиту, запори.

!!! Тіамін практично не токсичний. Дози, що перевищують 200 мг в день, можуть викликати сонливість у деяких пацієнтів. Нечасті алергічні реакції були зафіксовані після ін'єкцій тіаміна.

Вітаміни. Вітамін РР (В3)

 Вітаміни. Вітамін РР (В3)

Нікотинова кислота, також ніацин, вітамін B3, вітамін PP (від англ. pellagra preventing) — розчинний у воді вітамін; необхідний для багатьох реакцій окиснення у живих клітинах. Також ніацин потрібен для синтезування стероїдних гормонів (з них – естрогенів, прогестерону тестостерону, гідрокортизону), гормонів підшлункової залози (зокрема, інсуліну), щитовидної залози (тироксину).

Вперше нікотинову кислоту було отримано дослідником Хубером в 1867 році при окисленні нікотину хромовою кислотою. Сучасна назва нікотинова кислота отримала в 1873 році, коли австрійський хімік Хуго Вайдель синтезував цю речовину, окислюючи нікотин нітратною кислотою. Однак про вітамінні властивості нікотинової кислоти ще нічого не було відомо.

У тисяча дев'ятсот двадцятих роках американський лікар Джозеф Голдбергер припустив існування вітаміну РР, що сприяє профілактиці і лікуванню пелагри. І тільки в 1937 році групою вчених на чолі з Елвейджем було доведено, що нікотинова кислота і є вітамін РР. У 1938 році в СРСР вже успішно лікували пелагру нікотиновою кислотою.

Нікотинова кислота, нікотинамід та ніацин являють собою різні хімічні сполуки, однак вони є єдиними ланцюгом біохімічного перетворення вітаміну в організмі. Отже у більшості випадків їх називають, як синоніми вітаміну В3.

Нестача цього вітаміну призводить до дерматозів, деменції, діареї, а також спричинює таке захворювання як пелагра (авітамінозне захворювання з переважним ураженням шкіри). 

Вітамін РР впливає на метаболічні зміни, що вивільняють енергію. При отруєнні він уповільнює токсичну дію певних хімічних сполук і лікарських препаратів.

За структурою нікотинова кислота є похідним гетероциклічної сполуки піридину.  Є приблизно сотня нікотинамідзалежних ферментів.

Всмоктується вітамін B3 у тонкій кишці простою дифузією.

Вітамін В3 бере участь в енергозабезпеченні клітин і в знешкодженні шляхом окиснення природних та чужорідних речовин.

ВМІСТ У ПРОДУКТАХ

Дієта з достатнім вмістом білків зазвичай задовольняє потребу в ніацині, оскільки амінокислота триптофан може легко в нього перетворюватись. Джерелами самого вітаміну є м'ясо і риба, менше його печінці, дріжджах, картоплі, арахісі, зелені. Вітамін B3 у значних кількостях знаходиться у житньому хлібі, гречці, квасолі, м'ясі, печінці, нирках. 

Добова норма для дорослої людини приблизно 25 мг. 

Стійкий до дії кислот, лугів, високої температури, світла, окиснення.

Нікотинова кислота вимивається з сечею, тому запаси цього вітаміну необхідно поповнювати регулярно, незважаючи на те, що в деяких кількостях він може синтезуватися мікрофлорою кишківника.

ГІПОВІТАМІНОЗ

Пелагра (наступає після кількох місяців нестачі), ранні ознаки: млявість, головний біль, втрата апетиту, пізніше: сухість в роті, нудота, блювання, діарея, суха шкіра з виразками, неврологічні симптоми. Три основні симптоми пізніх стадій (3Д) діарея, деменція і дерматит. Тривалий дефіцит вітаміну може призводити до смерті.

ГІПЕРВІТАМІНОЗ

Величезні дози можуть призводити до гіперглікемії, розширення кровоносних судин, ураження печінки, подагри.

 Вітамін B3 у продуктах харчування

             Говорячи про те, де міститься вітамін B3, слід зазначити, що ця речовина відноситься до одних з найбільш стійких: він не зруйнується під впливом високих і низьких температур, при лужному і кислотному впливі, під впливом ультрафіолету. Саме тому вітамін B3 в продуктах збережеться при будь-якій їх кулінарній обробці.  

Продукти, багаті триптофановою кислотою, яка в організмі має властивість трансформуватися в ніацин - головне джерело вітаміну B3, сюди в першу чергу відносяться:

• нежирна яловичина;

• м'ясо індика;

• печінка і нирки;

 • курячі яйця;

• кисломолочні продукти;

• риба.

 У менших кількостях вітамін B3 міститься в продуктах рослинного походження: бобових, пшоні, вівсі та перловці, грибах, моркві й буряку, білокачанній капусті, цибулі, зеленому горошку, болгарському перці, спаржі і петрушці.