Внутрішня будова черепах

Черепахи - лат. Testudines, відрізняються від інших з класу плазунів формою тіла і належать до одних з найдавніших видів. У загін черепахи входить близько 220 видів тварин.

Характерна риса будови черепах наявність кістково-рогового або кістково-шкірястого панцера, який складається зі спинного (карапакс) та черевного (пластрон) щитів. У багатьох черепах під панцир можуть втягуватись голова, кінцівки, хвіст. Добре розвинений зір та нюх, гірше – слух. Щелепи буз зубів, вкриті роговими пластинками у формі дзьоба. Шийний та хвостовий відділи хребта рухомі, інші зростаються з карапаксом. Грудна клітка у них нерухома, тому в акті дихання беруть участь кінцівки – при втягуванні їх повітря виходить з легень, при витягуванні – надходить до них. Легені у черепах мають губчасту структуру. У черепах є зачатки діафрагми.

Черепахи - дуже мляві, малорухливі тварини. Заковані у важкий панцир, черепахи по суші пересуваються дуже повільно, але у воді вони швидко плавають за допомогою коротких ніг з добре розвиненими плавальними перетинками, які діють як весла.

Шкіра (окрім водних м’якотілих черепах) вкрита роговими лусками або щитками. Шкірних залоз немає або їх дуже мало.  Скелет майже повністю кістковий.

Кровоносна система замкнена. Серце трикамерне (два передсердя, один шлуночок, розділений неповною перегородкою). Два кола кровообігу. У складі дихальної системи легені комірчасті, є трахея та бронхи.  Нирки тазові, вивідні протоки нирок та гонад відкриваються у клоаку. Є сечовий міхур. Черепахи  – пойкілотермні ( холоднокровні) тварини (температура тіла тварини залежить від температури навколишнього середовища)

Рептилії. Черепахи

 Черепахи (Testudines) є єдиними представниками найдавнішої групи рептилій-анапсид, які існують і нині. З 26 родин лише 12 дожили до наших днів. Налічують близько 210 видів сучасних черепах. Вони поширені головним чином у тропічних та екваторіальних областях, менше – у помірних широтах. Місця існування черепах виключно різноманітні – пустелі, тропічні ліси, гірські схили, озера, ріки та болота, окультурені землі, узбережжя морів та безкраї простори океану.

Найхарактернішою рисою усіх черепах є кістковий панцир. Щоб панцир мав можливість росту, він розділений на 20–30 окремих платівок, які збільшуються незалежно одна від одної. Вони з’єднані з ребрами, хребцями спинного хребта, тазовим та плечовим поясами.

Деякі види характеризуються тим, що шия з головою можуть ховатися всередині панциря S-подібно та втягуватися у вертикальній площині. Це велетенські морські черепахи, які сягають 600 кг маси та 2 м у довжину та велетенські слонові сухопутні черепахи, а також кайманові черепахи, відомі своєю агресивністю. Такими особливостями характеризується єдиний представник фауни України – болотяна черепаха. Інші черепахи здатні згинати шию вбік. Чимало з них живуть на дні водойм та досить рідко залишають ці місця. Живляться переважно дрібними рибами, на яких чатують та хапають, викидаючи вперед довгу шию (зміїношийні) або втягують з водою (пеломедузи).

Дзьобоголові (Rhynchocephalia). Ряд дзьобоголових плазунів у сучасній фауні представлено однією родиною, до якої належить лише один-єдиний вид. Дзьобоголові – це дуже давня група, що з’явилася близько 165 млн років тому. Їхній сучасний представник, гатерія, або туатара, мало змінився з доісторичних часів. Унікальною особливістю туатари є наявність третього тім’яного ока. Живуть гатерії на дрібних скелястих острівцях поблизу Нової Зеландії, де створено спеціальний заповідник. Тривалість життя до 100 років.