Уільям Гарвей (1578 - 1657) і відкриття кровообігу.

 Уільям Гарвей (1578 - 1657) і відкриття кровообігу.

 Скорочуючись, серце приводить у рух кров. По судинах вона пробігає по всьому тілу. Але до XVII століття навіть вчені не мали уявлення про цю істину, сьогодні загальновідому. Велике наукове відкриття - відкриття кровообігу- здійснив англійський лікар і біолог Уільям Гарвей.

 Провівши величезну роботу з дослідження кровообігу, Гарвей прийшов до висновку, що центром кровообігу є не печінка, як вважав Гален, а серце. Серце рухає кров по замкнутому колу. Артерії несуть "досконалу і живильну" (як писав Гарвей) кров від серця, а вени повертають в серце "виснажену і непридатну" кров. Кров рухається по кругам. Цих кругів два. По великому кругу кров обходить все тіло. В малому крузі кров рухається між серцем і легенями.

Наука того часу ще не мала ніякого уявлення про кисень і його роль в організмі. Гарвей вважав, що кров проціджується через легені для охолодження.

У 24 роки Вільям Гарвей отримав в Падуанському університеті ступінь доктора медицини

 Не кожному видатному біологу і лікарю при житті зводять пам"ятник. Гарвей був удостоєний такої честі. Пам"ятник йому було поставлено в Королівському коледжі лікарів у Лондоні.

Вернер Форсман

 Німецький хірург Вернер Форсман в 1929 році ввів собі катетер через ліктьову вену в праве передсердя. Звичайно, без наркозу. Згодом він неодноразово перевіряв на собі всі мислимі способи катетеризації . У 1956 році за свої дослідження Форсман був удостоєний Нобелівської премії.

Володимир Іванович Вернадський

 Володимир Іванович Вернадський (1863 - 1945)

Вернадський став одним із небагатьох учених ХХ ст.., які залишили свій слід в найрізноманітніших галузях науки - в тому числі геології, біології, хімії, філософії. Він став творцем учення про живу речовину і біосферу - учення, яке знаходиться на стику всіх цих наук.

Вернадський став фундатором самостійних наукових шкіл у низці наук про Землю. В своїх наукових працях він писав про ґрунти і мінерали, про рослин і тварин, про людину, час, Всесвіт.

Вернадський показав, що життя - не випадковий гість на поверхні земної кори. Він висловив думку про "всюдність" і "завждишність" життя. За його уявленнями, життя - така ж вічна частина космосу як матерія і енергія. Вернадський прийшов до висновку, що життя може існувати тільки в формі гігантської системи - біосфери (в перекладі з грецької - "сфери живого"). Основи свого вчення він виклав у книзі "Біосфера" (1926 р.)

 Багато і плідно Вернадський працював над створенням узагальнюючої теорії еволюції природного середовища і суспільства, що дістала назву теорії ноосфери. На його думку, ноосфера становить новий етап сфери життя, оболонку Землі, перебудовану колективним розумом людства, яка знаходиться під його контролем для подальшого гармонізованого розвитку Землі й людини, як невід'ємної частини нашої планети.