АПЕНДИКС

 Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis) — червоподібний відросток — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини.

 Функція апендиксу не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію (видалення апендиксу). Проте, було опубліковано дані про значення цього органу в підтримці сталості кишкової флори та імунітету.

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка аппендикса складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600–800.