В своїй школі я з'явилася набагато раніше, ніж почала в ній навчати дітей. Я закінчила її в 1998 році… Але, напевно, мало хто знає про те , що познайомилася я зі стінами цього кабінету ще за часів відвідування дитячого садка. І неодноразово замість дитячого садка в силу різних обставин я опинялася тут, у кабінеті біології під час проведення занять.
Я дуже люблю свою роботу, хоча вона складна і займає більшість часу. Я дуже люблю дітей, хоча іноді здається, що вже не вистачає сил. Я завжди намагаюся бути чесною, відкритою і доступною для учнів, і відчуваю, що вони довіряють мені. Я обожнюю свій предмет і вважаю його одним з найцікавіших, найперспективніших, найнеобхідніших. В біології ще багато невідкритого, незвіданого. Нам необхідні добрі лікарі, ветеринари, агрономи, мікробіологи, тренери, селекціонери, генетики… Це тільки початок переліку. В цьому я переконую своїх учнів. Я не просто навчаю, я намагаюся постійно показати для чого ці знання необхідні, де можна скористатися їми на практиці і в подальшому дорослому житті.
Кожний урок я намагаюся зробити цікавим. Для цього постійно навчаюся і вдома самостійно, і відвідую різноманітні курси. Постійно поглиблюю знання з предмета. Люблю навчатися чогось нового і обов'язково втілюю це в життя. Буває, що не можу чітко відповісти на якесь питання, що має учень. Але я цього не соромлюся. Я кажу, що ця наука дуже об'ємна і неможливо знати все. Натомість ми ставимо з учнями проблемне питання і разом шукаємо на нього відповідь. Це тільки посилює довіру і повагу учнів. Ми навчаємо один одного: я- дітей, а діти - мене.
Використовую різні методики:
- метод проектів
- Тренінгові технології навчання
- Проблемно – пошукові методи
- Групову роботу
- Рівний - рівному
- Інші Інтерактивні технології навчання
Головне, щоб дітям було цікаво і вийшовши зі школи вони мали критичне мислення і життєві навички, а також знання, що стануть їм у нагоді.
Коли я бачу зацікавленість, коли я бачу результат – я щаслива.
Я дуже люблю свою роботу, хоча вона складна і займає більшість часу. Я дуже люблю дітей, хоча іноді здається, що вже не вистачає сил. Я завжди намагаюся бути чесною, відкритою і доступною для учнів, і відчуваю, що вони довіряють мені. Я обожнюю свій предмет і вважаю його одним з найцікавіших, найперспективніших, найнеобхідніших. В біології ще багато невідкритого, незвіданого. Нам необхідні добрі лікарі, ветеринари, агрономи, мікробіологи, тренери, селекціонери, генетики… Це тільки початок переліку. В цьому я переконую своїх учнів. Я не просто навчаю, я намагаюся постійно показати для чого ці знання необхідні, де можна скористатися їми на практиці і в подальшому дорослому житті.
Кожний урок я намагаюся зробити цікавим. Для цього постійно навчаюся і вдома самостійно, і відвідую різноманітні курси. Постійно поглиблюю знання з предмета. Люблю навчатися чогось нового і обов'язково втілюю це в життя. Буває, що не можу чітко відповісти на якесь питання, що має учень. Але я цього не соромлюся. Я кажу, що ця наука дуже об'ємна і неможливо знати все. Натомість ми ставимо з учнями проблемне питання і разом шукаємо на нього відповідь. Це тільки посилює довіру і повагу учнів. Ми навчаємо один одного: я- дітей, а діти - мене.
Використовую різні методики:
- метод проектів
- Тренінгові технології навчання
- Проблемно – пошукові методи
- Групову роботу
- Рівний - рівному
- Інші Інтерактивні технології навчання
Головне, щоб дітям було цікаво і вийшовши зі школи вони мали критичне мислення і життєві навички, а також знання, що стануть їм у нагоді.
Коли я бачу зацікавленість, коли я бачу результат – я щаслива.
