ГОТУЄМОСЬ до ЗНО
Мітохондрія - двомембранна органела еукаріотичної клітини. Зовнішня мембрана гладка, внутрішня - утворює складки (кристи). Внутрішній вміст мітохондрії- матрикс.
Мітоходрії мають власні нуклеїнові кислоти - мітохондріальні ДНК і РНК, що містяться у мариксі. Також у матриксі наявні рибосоми, включення, гранули тощо.
Основна функція - синтез АТФ, що відбувається на кристах мітохондрії. За це мітохондрії називають енергетичними станціями клітини. Також у матриксі мітохондрії відбувається окиснення органічних сполук, завдяки чому мітохондрії називають дихальним центром клітин.
Кількість мітохондрій у клітинах різних типів буває різною і залежить від енергетичних потреб клітини. Чим більше енергії потрібно клітині, тим більше в ній мітохондрій.
Мітохондріальні хвороби – група спадкових захворювань, пов'язаних з дефектами мітохондрій, які призводять до порушення клітинного дихання. Вони передаються по жіночій лінії дітям обидвох статей. Мітохондріальна ДНК, на відміну від ядерної, не захищена білками-гістонами, а механізми репарації недосконалі. Тому в мітохондріальній ДНК мутації накопичуються в 10-20 разів швидше, аніж у ядерній, що і призводить до мітохондріальних хвороб. У сучасній медицині їх нині відомо вже близько 50. Наприклад, синдром хронічної втоми, мігрень, синдром Барта, синдром Пірсона та багато інших.
