неділю, 9 серпня 2020 р.

Знайомі незнайомці. Іжак

  Їжачки - комахоїдні тварини. Всупереч нашим дитячим уявленням, вони не живляться ні яблуками, ані грибами ( у дитячих книжках усі зустрічали хибний малюнок їжачка, що несе на голках грибочок, ягідку, яблучко тощо).



Народжуються їжачки голими, голки в них починають рости на 2-3 день після народження.
У їжаків є і хвости, але зазвичай довжина хвостика сягає лише близько 3 сантиметрів.
У дорослого їжака є 36 зубів.
Їжаки впадають у зимову сплячку приблизно на 128 діб, температура тіла в них дуже знижується у цей період( іноді до 2 градусів Цельсію) .
Отрута гадюк на їжаків не діє, як не діють на них і миш'як, опіум, синильна кислота.

Інфузорії

 Інфузорії – одноклітинні найпростіші, мешканці водойм, ґрунту, живих організмів.

Інфузорії мають постійну форму тіла, яке вкрите війками. У цитоплазмі є два ядра, травні та пульсуючі вакуолі. Травлення – гетеротрофне, їжа за допомогою війок потрапляє в клітинний ріт, глотку, травну вакуолю, яка пересувається в цитоплазмі, а рештки виводяться за допомогою порошиці. Велике ядро регулює обмін речовин, а маленьке – процес розмноження. Несприятливі умови інфузорії переживають, утворюючи цисту.





Ендокринна система. Поняття про залози внутрішньої, зовнішньої та змішаної секреції.

 

Як впізнати гусінь?

 Впізнати гусінь на цій картинці дуже важко – тому що вони виглядають майже однаково.


Звісно, метеликів багато тисяч видів, а визначати гусінь до виду не завжди можливо, особливо за фотографією. Але деяких тут можна впізнати хоча б до родини, керуючись досить простими принципами:
1) Якщо в гусені ззаду є загострений "ріг" – то це майже напевне гусінь якогось бражника (родина Sphingidae). Англійською вони навіть звуться "hornworms" (черви з рогом).
На фото їх аж 15: №№ 2, 4, 12, 13, 21, 22, 31, 33, 34, 42, 43, 49, 51, 53 і 56
2) Якщо гусінь сильно вигинає тіло та пересувається великими "кроками", ніби міряючи щось, то це якийсь п'ядун (родина Geometridae, один корень з геометрією, "мірянням землі"). Англійською вони з тієї ж причини звуться "inchworms" (від "inch" – дюйм, британська міра довжини).
На фото найбільш очевидні №№ 25 та 54, менш впізнавані – 17 та 48, можливо ще 10 та 29 (тут я не певен, у русі, звісно, було б легше визначити).
3) Якщо у гусені видно фейкові очі на спині чи/та яскравий, розкладний, роздвоєний виріст (осметерій) на спині, то це імовірніше за все якийсь косатець (родина Papilionidae, рос. Парусники). Таким чином вони косплеять змій та відлякують хижаків, а ще їх виріст отруйно смердить, відлякуючи тих, кого не відлякує вигляд гусені.
На фото №№ 23, 44, 57, 58
4) Гусені №№ 18, 45 та 62 мають "лякальні" парні вирости не спереду, а ззаду. Це щось з родини чубаток (Notodontidae).
5) Гусені з дивною формою голови, з "вінцем" чи "ріжками" (№№ 11, 55), найімовірніше, – якісь сонцевики (родина Nymphalidae).
№ 24 дуже змахує на гусінь нашого найбільшого метелика – сатурнії грушевої.

Цікаве про котячий язик.

 

Всі любителі кішок знають, наскільки шорсткий язик мають ці тварини. Ця особливість будови дає можливість котам пити воду, не занурюючи язика у неї, як собаки, а просто торкаючись поверхні води. Завдяки капілярним сосочкам, які роблять язик кішки шорстким, перетирається також м'ясна їжа, а вилизування хутра є більш продуктивним.

До того ж, згідно з дослідженнями 2006 року, у котів немає смакових рецепторів, що сприймають солодкий смак.

Зазвичай кішки починають щось впевнено їсти після трьох дегустаційних спроб. Тож, кладіть ліки у четвертий шматочок шинки, якщо кіт потребує лікування.

Хто живе в моїй квартирі?

                                                               Хто живе в моїй квартирі?

Якщо спитати в пересічної людини: хто крім родини та хатніх тварин живе в її домі – то вона зазвичай згадає хіба що тарганів (прусаків) та павуків, що плетуть павутиння в кутках. Однак насправді дрібних співмешканців у нас є набагато більше. Мої знайомі часто знаходять їх вдома і посилають мені – "тижбіологу" – щоб я сказав, хто то такий і що з ним робити. Про деяких із них я сьогодні і розповім.
1. Дрібні комахи з видовженим тілом та трьома виростами ззаду – це щетинохвістки (ряд Zygentoma). Зазвичай у квартирах мешкає звичайна лусочниця (Lepisma saccharina, рос. сахарная чешуйница), хоча трапляються й інші види. Англійською лусочниця зветься "silverfish", оскільки вона вертка як рибка, а її покриви на світлі ніби виблискують сріблом. Щетинохвістки ведуть спосіб життя, трохи схожий на тарганів: вони виходять у темряві та під'їдають різні органічні рештки, переважно рослинного походження, але на відміну від тарганів не утворюють скупчень. У мене щетинохвістки живуть у ванній та туалеті та їдять туалетний папір.

2. Одні з найбільш неприємних сусідів – постільні клопи (Cimex lectuarius). Ці "кровосісі" вдень ховаються десь в потаємних місцях (за килимом, у дивані, за шпалерами, у різних щілинах та шпаринах), а вночі виповзають, щоб нами похарчуватися.

ШКІЛЬНА АПТЕЧКА (спортзал, кабінети хімії, фізики, біології, технологій)

 

Гемофілія та королева Вікторія

 Гемофілія - рідкісне генетичне захворювання, при якому кров втрачає свою здатність нормально згортатися. Є невиліковним захворюванням, яке виникає внаслідок мутації одного з генів розташованих на X-хромосомі.

Основною причиною того, що кров не згортається є недостатня кількість згортаючих білків. В основному вивчено два типи гемофілії – А і В. Гемофілія А пов’язна із нестачею фактора зсідання крові VIII, а гемофілія В із нестачею фактора ХІ. Частота гемофілії А 1:10000, а гемофілії В - 1:40000.
Найчастіше на гемофілію хворіють чоловіки, жінки ж є носіями хвороби і передають її дітям. Але це не означає, що хворіти на неї не можуть жінки. Є набута гемофілія, яка виникає, коли імунна система починає знищувати фактори згортання крові. Причиною цьому може бути багато що, наприклад вагітність або ж новоутворення. Тому будь ласка ніколи не вважайте, що якщо в родині не траплялося спадкове захворювання, то всі будуть здорові. Від хвороби не застрахований ніхто!
Часто можна почути, що гемофілію по-іншому називають царською хворобою. Чому ж так? Тому що на гемофілію хворіли монархи чи не кожного королівського двору Європи.

Причиною тому стало те, що англійська королева Вікторія була носієм гемофілії. Сама вона народила 9 дітей ії син Леопольд страждав на гемофілію а принаймні дві доньки Аліса і Беатриса були носіями і передали хворобу своїм дітям. Вікторія передала свій ген представникам династій які правили у Великобританії, Росії, Іспанії, Німеччині. Її нащадки побралися ще й з монархами Румунії, Швеції, Данії, Норвегії, Греції. Тому гемофілію у свій час прозвали ще й «вікторіанським прокляттям».
При правильному спостереженні за хворобою з нею можна жити доволі спокійно. Слід уникати поранень, адже кров спинити важко. Для хворих на гемофілію особливо небезпечні внутрішні кровотечі особливо у суглобах.
Гемофілію намагаються лікувати, коли в кров вводять фактори згортання. Ліки дорогі тому хворим зазвичай їх надає країна, громадянами якої вони є.

СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛИСЬ З ДРУЗЯМИ!