Володимир Іванович Вернадський

Володимир Іванович Вернадський

   Геніальний вчений-природознавець і мислитель, основоположник генетичної мінералогії, біогеохімії, радіогеології, вчення про наукознавство, біосферу і ноосферу. Організатор і перший президент Української академії наук (1918–1921), Державного радієвого інституту (1922), Лабораторії живої речовини (1927, нині Інституту геохімії і аналітичної хімії ім. В.І. Вернадського РАН), Комісії з вивчення важкої води (1934), Міжнародної комісії з визначення віку порід радіоактивними методами (1937), Метеоритного комітету і Комісії по ізотопах (1938) та багато ін. Доктор мінералогії і геогнозії (1897), професор (1898), академік Петербурзької академії наук (1909, від 1917 – Російської академії наук), академік Української академії наук (1918), лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

Видатні українські вчені - біологи

Видатні українські вчені - біологи:

З давніх часів люди спостерігали за навколишнім світом та намагались пояснити природні явища. Перші спроби систематизувати знання про живу природу належать давньогрецьким філософам. Античні мислителі висловлювали думки про сутність живого, походження тварин та людини. Філософи-натуралісти Стародавньої Греції (V ст. до н. д.) вважали, що живі організми виникли з неживої матерії внаслідок її поступових змін. Причому потворні, неповноцінні істоти з часом вимерли, а гармонійні вижили й почали розмножуватися. Найперші дослідження будови тіла людини провів видатний лікар, реформатор античної медицини, автор праць з анатомії «Про залози», «Про серце», «Про природу кісток» Гіппократ. Але початок власне біологічної науки заклав у своїх працях давньогрецький вчений і філософ Аристотель (384–322 рр. до н. д.), якого вважають засновником зоології. Визначний біолог-дослідник, римський лікар Клавдій Гален (н. д. 130–200) вважається батьком анатомії. Його авторитет як вченого був незаперечним понад тисячу років. З XVI ст. розпочався бурхливий розвиток природознавства, філософії, мистецтва. Цей період називається епохою Відродження. Інтерес до природознавства був одним із чинників зародження промисловості, розвиток якої був неможливий без наукової революції. Важливий науковий напрям експериментальної біології кінця епохи Середньовіччя сформувався після відкриття дрібних істот, яких не здатне бачити око людини, а також клітинної будови організмів. Вивчення мікросвіту стало можливим завдяки розвитку оптики, винайденню лінз і мікроскопа. Протягом XVIII – першої половини XIX ст. відбулося остаточне становлення біології як науки, сформувалися основні її напрями. Це супроводжувалося важливими науковими відкриттями. До них належить встановлення наприкінці XVIII ст. факту «живлення» у рослин, в якому важливу роль відіграють сонячні промені.

Історія науки про живе налічує майже 2500 років. Біологія як наука сучасного типу сформувалася протягом відносно короткого періоду (близько 300 років), коли в біологічні дослідження були впроваджені наукові поняття і методи фізики та хімії, внаслідок чого виникла експериментальна біологія. Серед визначних учених того часу особливе місце посідають М.І Вавілов, В.І. Вернадський, І.І. Мєчніков, М.І. Тигров, О.О. Богомолець та багато інших вчених, які зробили неоціненний вклад у розвиток біології.

біологія вчений наука генетичний

Робота з термінами на уроках біології

Робота  з термінами на уроках біології.

Термінологія як наука набула самостійності у середині ХІХ ст., а народилась вона в надрах лінгвістики. Її завданнями було чітко визначити співвідношення, в якому знаходяться слово і термін. Слово – це найменування предмета, історично закріпленим за ним народом. У словоутворенні велику роль відіграє змістове значення – семантика.
Відповідно, слова несуть певне змістове навантаження, яке має значення у словоутворенні, тому у вивченні і становленні мови народу словарна робота повинна займати ключове місце. Багато слів багатозначні і потребують уточнення. Крім цього слово має психологічні властивості і може нести емоційні барви. Але існують такі слова, для яких психологічне значення мінімальне. Це – терміни.
Термін – це слово або словосполучення, що є назвою певного поняття спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва… Термінологія – це система взаємозв’язаних термінів, що означають систему понять певної галузі знань. Термін виконує дві функції: слугує назвою поняття та виражає зміст поняття. Кожна наука має свої терміни, які пов’язані з її поняттями. Поняття – це форма мислення, що виражає певні властивості, зв’язки та відношення предметів та явищ у їхньому протиріччі і розвитку.
Із власного досвіду мені відомо, що засвоєння програмового матеріалу із біології буде високим, якщо учні міцно, своєчасно і систематично оволодіють необхідним словарним запасом і зрозуміють мову цієї науки через засвоєння спеціальних термінів. Процес оволодіння термінами та їх використання мають свої особливості та труднощі. Якщо учні не можуть або не хочуть засвоювати біологічні терміни – це призводить до нерозуміння мови біології, її перекручування і невпізнанності. Особливо це стосується іншомовних термінів. Мені відомо, що не кожен учень засвоює термінологію, особливо латинську чи грецьку, з першого прочитання чи прослухання. В такому випадку незрозумілий термін можна замінити простішим, але не завжди це вдається, тому що не кожен термін взаємозаміняється. А ще при такій заміні втрачається чіткість і точність висловлювання.
Робота над кожним терміном, його формулюванням та визначенням дозволяє мені перевірити правильність розуміння учнями сутності біологічних понять. Дуже важливо, щоб терміни запам’ятовувались не механічно, а усвідомлено. Якість засвоєння термінів складається із наступних прийомів:
- приговорювання термінів, особливо іншомовного походження, вголос;
- робота над засвоєнням орфографії термінів;
- запис термінів на дошці;
- тренувальні вправи на співвідношення терміну з поняттям;
- морфологічний та фонетичний аналіз термінів;
- аналіз та синтез термінів, які складаються з двох слів;
- використання термінів у різноманітних навчальних ситуаціях.

Як же утворюються наукові терміни?

Утворення наукових термінів здійснюється за рахунок використання префіксів чи суфіксів, які додаються до кореневої частини слова. Знання змісту тих або інших префіксів та суфіксів допоможе зрозуміти значення всього слова. Найчастіше в біологічній науці широко використовуються грецькі та латинські префікси і суфікси.

Префікси, які використовуються у термінології:

А - (перед голосними Ан-) – виражає заперечення або відсутність певної якості: адинамія, агранулоцити, анабіоз, анаероби.
Авто – відповідає за значенням словам “свій”, “власний”, “само”: автогамія, автоматизм, авторегуляція, автохорія.

Біологічні лабіринти у роботі з обдарованими дітьми

Биологические лабиринты в работе с одаренными детьми.

Цель: проконтролировать знание учащихся.

Дидактический материал предназначен для самостоятельной работы учащихся.«Биологические лабиринты» - это тесты, содержащие 20 тезисов по изучаемой  теме. Принцип работы с лабиринтом несложен. Каждый тезис записан в прямоугольнике, которому присвоен порядковый номер (от 1 до 20) или буква. От  прямоугольников отходят стрелки «Да» и «Нет». Тезисы могут быть верными  и неверными

Как работать с лабиринтами

1.      Прочитайте тезис № 1 и решите, согласны вы с ним или нет. Если вы согласны с предложенным тезисом, то двигайтесь по стрелке «Да», если нет – то по стрелке «Нет» к следующему тезису. Последовательность прохождения тезисов и их количество будут зависеть от правильности ответов

2.      Задание считается выполненным, если учащийся попал на последний тезис. При этом не обязательно прохождение всех тезисов по пути к финишу. Существует только одно правильное решение, которое включает около 10-15 тезисов.

3.      Особенность лабиринта состоит в том, что если ученик отвечает неправильно, то он отклоняется от верного направления движения, но, ответив на следующий тезис верно, вновь возвращается на правильный путь. Если ученик делает две-три ошибки подряд, то попадает в тупик. В этом случае ему придется пройти весь путь сначала.

4.      По мере продвижения по лабиринту учащийся записывает порядковые номера тезисов. Например,1-2-6-8-…-20. главное условие - начать с цифры 1 и закончить на цифре 20. Движение по лабиринту между этими номерами произвольное. 

5.      Выполнив работу, учащийся сдает ее на проверку учителю.

6.      Более сложный вариант – лабиринт с буквами: учащийся записывает не цифры, а буквы. В результате он получит ключевое слово. Причем в некоторых случаях полученное слово нужно читать справа налево. Такой подход затрудняет общение детей друг с другом при выполнении задания и практически исключает возможность списывания.

И.1. Все организмы делятся на царства: Бактерии, Вирусы, Грибы, Растения, Животные		Б.6. Бактерии могут обитать в живых организмах		В.11. Амеба относится к простейшим организмам		Г.16. Царство Животные делят на позвоночных и беспозвоночных
Да-2	Нет-7	Да-2	Нет-7	Да-12	Нет-16	Да-12	Нет-17
К. 2. Бактерии самые примитивные  одноклеточные организмы		Д. 7. Гриб-трутовик паразитирует на живых деревьях		Е. 12. Насекомые – самая малочисленная группа животных		М.17. Повтори материал данной темы, а затем вернись к решению лабиринта
Да-3	Нет-8	Да-2	Нет-11	Да-17	Нет-7
И. 3. Растения бывают споровые и семенные		О. 8. Царство Животные насчитывает около 1,5 млн. видов		А. 13. Жаба относится  пресмыкающимся		П. 18. Простейшие произошли от бактерий
Да-4	Нет-8	Да-7	Нет-12	Да-18	Нет-14	Да-14	Нет-17
Н.4. Земноводные не имеют позвоночника		Й. 9. Птицы – позвоночные животные		Ш. 14. Черви и членистоногие – позвоночные животные		И. 19. Бактерии имеют ядро
Да-5	Нет-9	Да-13	Нет-14	Да-15	Нет-19	Да-18	Нет-20
Р. 5. Эвглена обитает в воде		С. 10. Только зеленые растения могут образовывать органические вещества		Т. 15. Бактерии в переводе с греческого означает «палочка»		Л.20. Царство Растения насчитывает 350 тыс. видов.
Да-9	Нет-10	Да-2	Нет-15	Да-19	Нет-20

Ключ к лабиринту

1-2-3-4-9-13-14-19-20
икинйашил-лишайники

МЕТОДИЧЕСКИЕ КОММЕНТАРИИ

В процессе работы с лабиринтами у ребят развивается алгоритмическое мышление, способность правильно и самостоятельно ориентироваться в разнокачественной информации, вырабатываются навыки работы в парах, появляется потребность самостоятельно привлекать учебную и справочную литературу. Лабиринты помогут разнообразить уроки и внеурочную деятельность школьников, сводя к минимуму руководящую роль учителя и развивая самостоятельность учащихся.

11 клас задачі з генетики на моногібридне схрещування

1. Моногибридное скрещивание

1.1                                                                        . У крупного рогатого скота ген комолости (безрогости) (А) доминирует над геном рогатости (а). Какой фенотип и генотип будет иметь потомство от скрещивания рогатого быка с гомозиготными комолыми коровами?

1.2. У людей светлые волосы и голубые глаза – признаки рецессивные. Определите генотипы родителей и детей, если:

        а) у светловолосой матери и темноволосого отца 5 детей, все темноволосые.

        б) у голубоглазого отца и кареглазой матери 5 детей, из них 2 детей голубоглазые.

1.3.  Две чёрные самки мыши скрещивались с коричневым самцом. Одна самка мыши дала 20 чёрных и 17 коричневых потомков, а другая – 33 чёрных. Каковы генотипы родителей и потомков?

1.4.  У человека ген длинных ресниц доминирует над геном коротких ресниц. Женщина с длинными ресницами, у отца которой были короткие ресницы, вышла замуж за мужчину с короткими ресницами. Какова вероятность рождения в данной семье ребёнка с длинными ресницами?