вівторок, 25 січня 2022 р.

Мечохвіст - прадавня тварина на стражі людського життя





В океані існують дуже цікаві істоти - мечохвости. Це прадавні тварини, вважають, що вони існували ще за 200 млн років до динозаврів і з тих часів майже не змінились.Мечохвости є справжніми довгожителями з-поміж членистоногих, оскільки тривалість їх життя становить 19-20 років – більше жоден із представників типу так довго не живе! Правда, і статева зрілість наступає пізно – у 9-11 років.

 Вони мають гемолімфу блакитного кольору. А все тому, що у них в кров’яних тільцях міститься не гемоглобін із атомом заліза, як у нас, а гемоціанін із атомом міді.
📌 А ще гемолімфа мечохвостів має одну надзвичайну властивість – знищувати більшість бактерій… Цю властивість відкрив у 1958 році доктор Фредерік Банґ із Лабораторії морської біології у Масачусеці. Він виявив, що при введені у кров Мечохвоста атлантичного (Limulus polyphemus Linnaeus, 1758) суспензії зі звичайнісінькими морськими ґрам-негативними бактеріями, відбувається згортання крові і утворення згустків – щось на кшталт тромбів у ссавців. Спершу, доктор Банґ гадав, що це призведе до загибелі Мечохвостів, проте, його піддослідні почувалися пречудово, тож вчений продовжив дослідження.
📌Працюючи разом із доктором Джеком Левіном, їхня дослідницька команда встановила, що згортання крові мечохвостів відбувається через потужний бактеріальний ендотоксин (1,3)-β-D-глюкан, тобто отрута, яка міститься у бактеріях. Вчені вирішили проводити досліди не на самих мечохвостах, а лише на крові взятій у них. Виявилось, що гемолімфа аналогічно реагує на бактерій та їх токсини, що у орґанізмі тварини, що у пробірці… А причиною цієї реакції є особливі імунні клітини мечохвостів – амебоцити (клітини-амеби – авт.) – як тільки бактерії потрапляють у кров тварини, ці клітини миттєво “накидаються” на непроханих гостей, обліплюючи їх зусібіч у вигляді згустку. Після знищення бактерій згусток розсмоктується і амебоцити знову приступають до “патрулювання” орґанізму. Ця імунна реакція отримала свою назву ЛАЛ (LAL) – Лімулюсовий Амебоцитний Лізис, що походить від латинської назви Limulus – Мечохвоста атлантичного, назви імунних амебоцитів та лізису – процесу руйнації клітин бактерій. Найцікавіше те, що антибактеріальну здатність має навіть екстракт із амебоцитів!
📌 На сьогодні більшість внутрішньовенних та ін"єкційних препаратів і матерали для протезування тестуються амебоцитами з гемолімфи мечохвостів. Якщо ліки містять сліди бактеріального забруднення – гемолімфа швидко згорнеться. 📌Для цього існують спеціальні ферми для утримання цих тварин, де в них періодично беруться порції гемолімфи для потреб людини.
 Щороку більше 500 000 мечохвостів стають підневільними донорами, але потім повертаються назад в своє середовище існування, даруючи людям шанс на одужання від страшних хвороб. І будемо чесними : нажаль, не всі мечохвости виживають.😔..В природі у наш час мечохвости живуть лише у двох частинах Світового Океану: східному узбережжі Північної Америки та Південно-Східної Азії.
Джерело : Станіславський натураліст.

четвер, 20 січня 2022 р.

Мітоз

 Поділ клітин (мітоз) у ембріоні морського їжака Strongylocentrotus purpuratus. Тут можна помітити мікротрубочки блакитного кольору та хроматин, який забарвлений в жовтий.



Джерело: J Cell Biol. 2009 Dec 14;187(6):831-45

Хто такі морські лілії?

 Морські лілії - найдавніша група голкошкірих. Відомо близько 4 тис. викопних видів і більше 620 сучасних, поширених, головним чином, у тропічних районах Індійського та Тихого океанів, хоч зустрічаються й у водах Антарктики та Арктики. Розміри морських лілій коливаються від кількох сантиметрів до 2,5 м. Назва класу пов’язана з подібністю цих тварин до квіток, що підкреслюється ще й їх яскравим забарвленням. Частина лілій усе своє життя прикріплені до субстрату, деякі можуть відриватись від нього на деякий час, пересуваючись на невелику відстань. Інші ведуть вільний спосіб життя; вони плавають або повзають, періодично прикріплюючись до субстрату.


СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛИСЬ З ДРУЗЯМИ!