Внутрішня будова листка

 ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА.

Листок зверху та знизу вкритий покривною тканиною - шкіркою, або епідермою (від грец. епі - зверху і дерма - шкіра) – захисною шкіркою з продихами, які здатні регулювати інтенсивність газообміну та випаровування води.

Під шкіркою розміщена основна фотосинтезуюча тканина, що включає стовпчасту та губчасту тканини. 

Крізь неї проходять провідні пучки – жилки, що надають листку міцності, забезпечують надходження до листка води та неорганічних сполук і відтікання з нього новоутворених органічних речовин - вуглеводів.

Листок складається з покривної тканини (шкірки), основної тканини та провідних пучків (жилок).

ПРОДИХ — це пара витягнутих бобоподібних клітин, між якими є отвір — продихова щілина, яка з одного боку відкривається у зовнішнє середовище, а з іншого — у великий міжклітинний простір основної тканини листка. 

Клітини продихів зелені, бо мають хлоропласти. 

Залежно від вологості та освітлення клітини продихів змінюють свою форму, регулюючи випаровування води та газообмін:

• При достатньому освітленні та вологості вміст води та кисню в міжклітинниках збільшується, вуглекислого газу зменшується, тому розходяться замикаючі клітини і продихова щілина розширюється, тоді через неї з міжклітинників назовні випаровується вода (листок при цьому охолоджується) та виділяється кисень (утворюється в процесі фотосинтезу), у  міжклітинники з повітрям  надходить вуглекислий газ. 

• у темряві та за нестачі вологи замикаючі клітини випрямляються, продихова щілина звужується і закривається, тому виділення кисню припиняється (не відбувається фотосинтез), випаровування води та надходження вуглекислого газу в листок зменшується. Дихання продовжується, тому в міжклітинниках збільшується вуглекислий газ і зменшується кисень. Через не повністю закриті продихові щілини вуглекислий газ потрапляє назовні, а надходить повітря, збагачене киснем. 

У приміщенні з рослинами вдень у повітрі збільшується  кількість кисню, а вночі – вуглекислого газу.

Розміщення продихів на різних рослинах.

У більшості рослин продихи містяться на нижньому боці листка і сонячні промені на них не потрапляють, що сприяє збереженню води в рослині. Плаваючі листки водних рослин (латаття) мають продихи лише на верхній частині листкової пластинки. Рослини пустелі з потовщеними листками мають продихи на обох боках, використовують світло пряме зверху та інтенсивне відбите від землі знизу.

 

ЖИЛКА – це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків.

Функція жилок: транспортування речовин, опорний каркас листкової пластинки.

Жилкування – спосіб розташування жилок на листковій пластинці.