1.
Чітке
формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній
зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.
2.
Визначення
оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей
уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.
3.
Прогнозування
рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на
уроці, так і на окремих його етапах.
4. Вибір найраціональніших,
оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю.
Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні
учнів.
5. Реалізація на уроці всіх
дидактичних принципів.
6. Створення умов для
успішного навчання учнів.
II.
Психологічні вимоги до
уроку
1.Психологічна мета уроку:
1)
Проектування
розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного
уроку.
2) Врахування у цільовій
настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих
у попередній роботі.
3) Передбачення окремих
засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують
розвиток учнів.
2.Стиль уроку:
1)Визначення змісту і структури
уроку відповідно до принципів розвиваючого
навчання:
навчання:
* співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;
*
визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;
*
планування засвоєння знань у готовому
вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного
пошуку;
*
виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить
проблему, формулює її, хто вирішує);
* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів,
здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;
*
співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв'язку з
проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до
подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження,
нотації).
2)Особливості самоорганізації вчителя:
* підготовленість до уроку — головне усвідомлення
психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;
* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його
(зібраність, співнастроєність з темою і психологічною метою уроку,
енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний
підхід до всього, що відбувається на уроці);
* педагогічний такт (випадки прояву);
* психологічний клімат на уроці
(підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.);
3. Організація пізнавальної діяльності учнів:
1) Визначення заходів для
забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:
* планування шляхів сприйняття учнями
досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;
* використання установок у формі
переконання;
* планування умов стійкої уваги і
зосередженості учнів;
* вправи.
2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у
процесі формування нових знань і умінь:
* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють
образи, «відкриття», висновки);
* опора на психологічні закономірності формування
уявлень, понять,
рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової
діяльності й уяви учнів;
рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової
діяльності й уяви учнів;
* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і
самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних
ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач,
використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних
утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку
пізнавальної самостійності учнів); керівництво підвищенням рівня розуміння (від
описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного,
проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;
* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи,
умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці
результатів і оформлення роботи).
3) Закріплення результатів роботи:
* формування навичок шляхом вправ;
* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови
роботи, попередження механічного перенесення.
4. Організованість учнів:
1) Ставлення учнів до навчання, їхня
самоорганізація і рівень розумового розвитку.
2) Урахування рівня навченості під
час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи
учнів на уроці.
5. Врахування вікових особливостей
учнів:
1) Планування уроку
відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.
2) Проведення уроку з
урахуванням сильних і слабких учнів.
3) Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.
III. Гігієнічні
вимоги до уроку
1.
Температурний
режим.
2. Фізико-хімічні
властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п.).
3. Освітлення.
4. Попередження втоми і
перевтоми.
5. Чергування видів
діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних
робіт).
6. Своєчасне і якісне
проведення фізкультхвилинок.
7. Дотримання правильної
робочої пози учня.
8. Відповідність росту
школяра класних меблів.
IV. Вимоги до
техніки проведення уроку
1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до
навчання і виховувати потребу в знаннях.
2. Темп і ритм
повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.
3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й
учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного
оптимізму.
4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й
активної творчої праці.
5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально
сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності
учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни,
типу і виду уроку.
6.
Потрібно
забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.
7. Учитель повинний забезпечити активне навчання
кожного школяра.
Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уроку
зводяться до дотримання таких узагальнених положень:
1)
Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке
визначення типів
уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.
2) Врахування реальних навчальних можливостей різних
класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.
3)Обміркування та вирішення в
єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.
4)Вибір раціональної структури та
темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і
продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку
визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».
5)Забезпечення практичної і
профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних
можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали,
з метою попередження формального засвоєння теорії.
6)Концентрація уваги учнів на
важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях;
виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою
і особистим життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв'язків з метою
формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.
7)Розширення
арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на
уроці оптимального поєднання різних методів.
8)Поєднання колективної форми
роботи з груповими та індивідуальними.
9)Здійснення на основі діагностики
навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання
диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.
10)Формування у всіх учнів активного ставлення до
навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці
безпосередньо на уроці.
11)Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості
з повагою до особистості.
12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до
вимог науково-технічного процесу:
цілевідповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання
(підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, EOT).
13)Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та
естетичних умов.
14)Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з
урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати
методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці,
а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).
15) Чітке дослідження задуму і
одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної
ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.
16) Виявлення в ході самоаналізу
результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх
з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і
успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.
Немає коментарів:
Дописати коментар