понеділок, 3 серпня 2020 р.

Знайомі незнайомці. Жирафи.


Цікаво знати, що у жирафів дуже довга не лише шия, а й хвіст ( його довжина може сягати до 2,5 метрів, а довжина язика - до 50 сантиметрів).
Щоправда, довжини шиї жирафу часто не вистачає, щоб підняти щось з землі, або просто попити. Для цього жирафи вимушені або широко розставляти ноги, або ставати на коліна.

Малюнок на шкірі кожної жирафи є унікальним, як відбитки пальців людини.

Хоч шия жирафи неймовірно довга, вона як і шия людини має всього сім шийних хребців.


Через специфічну будову шиї, серце жирафи дуже велике і сильне оскільки йому доводиться перекачувати кров до мозку тварини на велику висоту. До порівняння людське серце важить 300-335 грам, а серце дорослої жирафи важить понад десять кілограмів.


Жирафи - травоїдні тварини і харчуються переважно
листям акації. Оскільки така дієта дуже бідна на поживні речовини, жирафам потрібно з'їдати майже до тридцяти кілограмів листя і витрачають вони на це заняття близько двадцяти годин кожного дня.

Через специфічну дієту в жирафів практично не залишається часу для сну і тому сплять вони всього близько години на добу.

Щоб не згоріти на яскравому африканському сонці та уникнути сонячних опіків, язик жирафи має темно синє забарвлення.

Жирафи отримують більшу частину води з рослин, тому п’ють воду з відкритих джерел лише кілька разів на тиждень. Жирафи можуть прожити без питної води довше, ніж верблюди.

Жираф - це єдина хребетна тварина, яка не позіхає. Вважається, що позіхання активізує процес подачі додаткового кисню в організм і поліпшує роботу мозку тварин, але, виходить, що така процедура для жирафа є зайвою. Вчені пояснюють це великою відстанню між головою, серцем і легенями тварини, що призвело до формування спеціальних пристосувань системи дихання і кровообігу жирафа, а в результаті усунення необхідності в позіханні.

Жирафи на диво швидкі тварини. Середня швидкість ходьби тварини на тривалі дистанції становить 16 км/год, а при швидкому галопі тварина може досягти швидкості 56 км/год і легко обганяє людину або коня. На великій швидкості у тварини швидко збивається дихання – все через довгу трахею, тому бігають жирафи не довго і не часто.

Цікавий факт: жовтоклювих буйволячих шпаків можна часто побачити на спині і шиї жирафа. Цей шпак живиться комахами, кліщами та іншими нашкірними паразитами великих ссавців і виконує свою лікувальну функцію. Крім цього, шпаки своїм гучним щебетанням часто попереджають тварин про небезпеку.

У віці 3-6 років тварину можна вважати повністю зрілою/дорослою. Жирафи можуть жити до 20 років.

 Вагітність у самиці жирафи триває понад 14 місяців, і народжується в неї завжди тільки один малюк. Зріст новонароджених становить — майже 2 м, що робить їх вищими за більшість дорослих людей, а  вага жирафенятка  — приблизно 50 кг.

Оскільки жирафа народжує стоячи, дитинча без жодної шкоди для себе падає з двометрової висоти. Мама відразу облизує малюка, а хвилин через десять він уже підіймає голову. Ще 45 хвилин йде на те, щоби встати на ноги, а вже через кілька годин жирафеня починає бігати.

Мами юних жирафів часто організовують дитячий садок: одна доросла самка залишається дивитися за дитинчатами, а всі інші дружною юрбою йдуть добувати їжу.

Єдині хижаки, які наважуються полювати на дорослих жирафів – леви. Втім, у жирафів є відмінна зброя, якою вони користуються, захищаючи своє потомство – копита. Та, незважаючи на спроби самиць вберегти своїх дитинчат від левів, плямистих гієн, леопардів і африканських диких собак, багато малюків гинуть у перші місяці життя.



Немає коментарів:

Дописати коментар

СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛИСЬ З ДРУЗЯМИ!