ГРУПИ КРОВІ

 Біологія від А до Я

Гру́па кро́ві — класифікація крові за наявністю або відсутністю певних успадковуваних антигенів на поверхні еритроцитів та частково на лейкоцитах, тромбоцитах і інших клітинах тканин.

Такими антигенами можуть бути білки, вуглеводи, глікопротеїни або гліколіпіди, в залежності від системи груп крові.

У людини відомо 38 систем груп крові, серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh(RhD).  У разі переливання крові, тільки несумісність за цими двома системами може становити серйозну загрозу для здоров'я. Несумісність за іншими системами, такими як MNS, Duffy, Kell, Lewis, має наслідком дуже слабку реакцію щодо переливання крові, або ж вона взагалі відсутня. Інші системи груп крові важливіші в хірургії для трансплантації.

У системі АВ0 визначено 4 групи крові ( I, II, III, IV ).

За резус - фактором людей поділяють на резус-позитивних та резус- негативних.

Клітинна стінка. Плазмоліз,деплазмоліз.

 Клітинна стінка. Плазмоліз,деплазмоліз

Біологія від А до Я

Клітинна стінка розміщується ззовні плазматичної мембрани, формується за її участі, є продуктом життєдіяльності клітини і багатошаровим утвором, який слугує своєрідним зовнішнім скелетом клітини.

Функції клітинної стінки:

є зовнішнім каркасом клітини;

надає клітині механічної міцності, захищає її вміст від пошкоджень;

забезпечує тургор рослинних клітин, убезпечує їх від надмірної втрати вологи;

бере участь в обміні речовин;

виконує роль протиінфекційного бар’єру.

Клітинна стінка складається із двох компонентів: аморфного пластичного желеподібного матриксу (основи) з високим вмістом води та структурних компонентів (опорної системи).

До складу клітинної стінки входять такі речовини:

структурні компоненти (целюлоза — у рослин, хітин — у грибів, муреїн — у прокаріотів);

компоненти матриксу (геміцелюлози, пектин, білки, деякі мінеральні солі);

інкрустуючі елементи (лігнін, суберин);

речовини, що відкладаються на поверхні стінки (кутин, віск).

Клітинна стінка не суцільна: у ній є пори, через які з однієї клітини в іншу тягнуться тоненькі нитки цитоплазми — плазмодесми, що сприяє об’єднанню всіх клітин організму в єдине ціле.

Клітинні стінки проникні для води й певних сполук. Якщо клітину помістити в розчин солей з вищою концентрацією, ніж у цитоплазмі, то вода виходить із клітини і спричиняє явище плазмолізу — відокремлення пристінкового шару цитоплазми від оболонки клітини. Якщо плазмоліз відбувається повільно, клітина тривалий час залишається живою. Зворотній процес надходження води у клітину з розчину солей, концентрація якого нижча за концентрацію розчину солей у цитоплазму, називають деплазмолізом.

Що захищає тіло комах, павуків, ракоподібних?

 Що захищає тіло комах, павуків, ракоподібних?

Полісахарид хітин утворює кутикулу, що вкриває тіло членистоногих . Такий покрив називають екзоскелетом (зовнішнім скелетом).
Така оболонка надійно захищає всі внутрішні органи від механічних ушкоджень, запобігає висиханню і слугує опорою для внутрішніх органів та м'язів. Це плюс.

Але у зонішнього скелету є і недоліки:

Хітиновий покрив не розтягується і стримує ріст тварини, тому членистоногі можуть рости тільки в період линяння, коли спадає стара хітинова кутикула.

Зовнішній скелет робить тіло тварини менш мобільним.

На світлинах - членистоногі під час линяння.

Атлант

 

Шия - найбільш рухливий сегмент хребта, через який проходять основні кровоносні судини, що забезпечують обмін речовин  головного мозку та транспортування кисню до нього .

У людини, як і у більшості ссавців, 7 шийних хребців.

Довга шия жирафа, і коротка шия миші  містять по 7 хребців.

Атлант - перший шийний хребець людини . Таку назву він отримав від імені грецького титану Атланта , який тримає руками небосхил. Атлант, як міфічний гігант, тримає важкий череп на собі. Це його основна функція.

За своєю будовою атлант не схожий на інші хребці. Він не має остистого і суглобових відростків, тому нагадує кільце.

Що таке трофічний ланцюг? Яка його роль в екосистемі?

Що таке трофічний ланцюг? Яка його роль в екосистемі?

Джерело інфографіки : https://www.instagram.com/znobiologiya

В основі функціонування будь - якої екосистеми лежать трофічні ланцюги (навіть цілі мережі). Трофічний ланцюг - це ланцюг живлення.

У ланцюзі живлення органічні речовини та енергія передаються від одного виду до іншого: від нижчого трофічного рівня до вищого. На верхівці ланцюга живлення зазвичай перебувають тварини, які не мають природних ворогів або їх небагато.

Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90 % енергії живі організми використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають лише близько 10 %.

Нижчий трофічний рівень - це продуценти - рослини. Вони утворюють органічну речовину з неорганічної.

Наступна ланка - консументи (споживачі)- тварини. Вони споживають готові органічні речовини. Серед консументів виділяють кілька порядків ( рослинноїдні, м"ясоїдні, всеїдні).

Рештки мертвих живих організмів використовуються для живлення редуцентами (руйнівниками) - бактеріями та грибами. Вони розкладають органічні речовини до неорганічних. Згодом утворена неорганіка знов буде використана продуцентами.

Чим більше видове різноманіття і відповідно, харчові мережі - тим стійкішою є екосистема.

НИРКИ

 

ГОРТАНЬ, ГОЛОСОВІ ЗВ"ЯЗКИ

 

ПЕЧІНКА

 

ЛЕГЕНІ

 

СЕРЦЕ