Стебло - осьовий вегетативний орган рослини, який несе листки й бруньки, квіти, плоди і насіння, має необмежений верхівковий ріст, позитивний геліотропізм, радіальну симетрію.
- Основні функції стебла:
- а) є опорою рослині;
- б) здійснює зв' язок усіх частин рослини;
- в) збільшує поверхню рослини за рахунок галуження;
- г) забезпечує необмежений ріст рослини;
- д) забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин;
- е) служить для вегетативного розмноження і фотосинтезу;
є) запасає поживні речовини або воду (кактуси);
ж) за допомогою стебла листки розміщуються та орієнтуються найбільш ефективно у просторі для поглинання променистої енергії та вуглекислого газу повітря.
Конус наростання є самою активною та важливою частиною, адже формує первинну структуру стебла, листки, бічні пагони та генеративні органи.
За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають прямостоячі, виткі, повзучі, чіпкі.
Морфологічно за ступенем здерев'яніння стебла поділяють на трав'янисті та дерев'янисті. Молоді стебла дерев'янистих рослин спочатку трав' янисті, зелені, здатні до фотосинтезу. Згодом клітинні стінки стебла цих рослин просочуються суберином (лігніном), тобто дерев' яніють. Серед дерев' янистих розрізняють дерева та кущі (чагарники).
Дерева мають головне стебло - стовбур, який росте впродовж усього життя. За рахунок його галуження формується крона, тобто сукупність усіх надземних пагонів дерева, розміщених вище від початку галуження стовбура.
Галуження - утворення на основному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів.
Напівкущі (напівчагарники) відрізняються від кущів тим, що їхні стебла дерев' яніють лише у багаторічній нижній частині, від якої щороку відростають однорічні трав' янисті пагони (шавлія лікарська, полин гіркий).
Немає коментарів:
Дописати коментар