МАТОЧКА.
Маточка утворюється з одного, двох чи більшої кількості плодолистків – зрослих листочків.
Сукупність плодолистиків у квітці називається гінецеєм (від грец. гіне - жінка і ойкос - дім).
Якщо маточка утворюється з одного плодолистка, гінецей називається апокарпним (від грец. апо - заперечення і карпелум - плодолисток), якщо з двох і більше - ценокарпним (від грец. койнос - спільний і карпелум).
Кількість маточок у різних видів рослин буває від однієї складної (яблуня) до кількох десятків простих (суниця, жовтець).
Будова маточки.
У квіткових насінні зачатки заховані в зав'язі, яка становить собою темну вологу камеру зі сприятливими для формування насінних зачатків умовами.
Будова насінного зачатку: кожен насінний зачаток являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором – пилковходом, крізь який в багатьох рослин проростає пилкова трубка. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок.
Значення зав'язі: добре захищає насінні зачатки від сухості повітряного середовища, до якої насінні зачатки надчутливі.
Зав'язь за розташуванням стосовно покриву квітки:
• верхня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю (помідор, горох, слива, вишня, суниці);
• напівнижня – чашолистки, пелюстки, тичинки зростаються зі стінками у нижній частині зав'язі (бузина).
• нижня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю і зростаються з нею (яблуня, огірок, петрушка, смородина).
Немає коментарів:
Дописати коментар