Хто ти , дивовижний РАМБУТАН?

Рамбутанове дерево зустрічається в тропічному кліматі. Рослину можна зустріти практично у всій Східній Азії, Африці, Австралії, Центральній Америці та
на Карибах.

Промисловим вирощуванням цієї рослини займаються в Індії, на Філіппінах, в Індонезії і Шрі-Ланці.

Деревце за зовнішнім виглядом скоріше нагадує кущ – воно розкидисте, невеликої висоти. Плоди не перевищують за розміром волоські горіхи і ростуть гронами. Середня кількість їх у суцвітті – до 30 штук.

Плоди вживаються в їжу, а молоді пагони використовуються в текстильній і косметичній промисловості. При їх переробці виходить жовта і зелена натуральні фарби, гіпоалергенні і досить стійкі.

Назва рамбутан перекладається на українську мову, як «волохатий горіх». «Волосся» – дрібні тонкі колючки – які щільно покривають плодову шкірку. Щоб було зрозуміліше, можна порівняти плід з каштаном – тільки в середині у нього їстівна кісточка.

 М’якоть плоду біла, солодка, соковита і має драглисту консистенцію.

Зрозуміти, що фрукт поспів, досить просто. У готових до вживання плодів шкірка червона, а кінчики колючок – зелені. Мала популярність тропічної ласощі пояснюється обмеженим часом зберігання. Більше тижня плід зберігати не можна. Він втрачає не тільки смакові якості, але і корисні властивості.