Знайомі незнайомці. Фугу

Фугу — маленька рибка розміром всього з долоню, яка може плавати хвостом вперед. Замість луски у неї тонка еластична шкіра.

Якщо фугу налякати, вона миттєво роздується і прийме форму кулі, утиканої

гострими шипами. У такому стані вона втричі перевищує свої первинні розміри.

Відбувається це завдяки воді, яку рибка різко всмоктує в себе.

Смертельна отрута — тетродотоксин — міститься в молочках, ікрі, на

статевих органах, шкірі та в печінці фугу. Ця речовина має нервово-паралітичну

дію. Смертельна доза для людини становить усього один міліграм тетродотоксину.

В одній рибці цієї речовини вистачить, щоб вбити сорок чоловік.

Від риби фугу немає протиотрути, тому що вона просякнута тетродотоксином, нейтралізувати який сучасними препаратами неможливо. Існує тільки один спосіб, який дозволяє врятувати життя: медикиштучно підтримують кровообіг і дихальну функцію організму допоки отрутаприродним шляхом його не покине.

На жаль, і цей метод діє тільки за умови, що людина прийняла мінімальну дозу.

200 років фугу була забороненим делікатесом. У 1500 році від цього делікатесу постраждала ціла армія. Саме через цей випадок фугу близько 200 років була під забороною. Тільки після того, як в 1700 році міністр Хіробумі Іто спробував м'ясо смертоносної риби, він від захоплення зняв вето.

Отрута — найкраща приправа до готового блюда. Кухарі спеціально залишають в готовій страві риби фугу невелику кількість отрути. Не повірите, але саме це і обожнюють гурмани. Невелика концентрація смертельної речовини створює відчуття легкого поколювання в роті, і викликає невеликий дурман, який можна порівняти зі сп'янінням.

Щоб стати майстром з приготування фугу, треба пройти смертельний іспит! З 1598 року в Японії діє закон, який зобов'язує всіх кухарів по фугу, отримати ліцензію. Для цього потрібно пройти не тільки теоретичну підготовку і показати знання практичних навичок, а й виконати найскладніше випробування — з'їсти приготовану страву. Так що, погані кухарі в Японії не затримуються.

Щороку в Японії гинуть 10 - 20 осіб, які їли цю рибу. Але вони намагалися приготувати її самі. 

В одному з парків Токіо стоїть пам'ятник рибі — фугу.

Незвичайний спосіб привабити самицю.

Не так давно науковий світ вразили знімки кіл на піщаному дні. Візерунки правильної геометричної форми виглядають дуже гарно і загадково.

Виявляється, це справа плавців невеликих рибок-фугу. Японському фотографу вдалося зняти самця за роботою. Протягом дня і ночі він невпинно плавав по дну, створюючи грудним плавцями візерунки. І всі ці старання потрібні тільки для одного, щоб привернути увагу самки.

Примхлива пані вибере собі кавалера з найскладнішим візерунком, а після спарювання залишить яйця в самому його центрі. Вибір кола, це не примха, якщо він зроблений правильно, то не дасть течією забрати, залишену в середині ікру.

Цікаво про морську зірку

Цікаво, що морські зірки не мають ні голови, ні крові...

І мозку також не мають, що не заважає їм бути спритними хижаками.

Завдання Всеукраїнського турніру юних біологів 2020 рік

Безпека життєдіяльості для учнів та студентів під час літніх канікул

Цікаве про леопарда

ЗАМАСКУВАВСЯ

Плями на хутрі леопарда, округлі або квадратні, допомагають тварині маскуватися в довкіллі. Серед усіх видів "великих кішок" леопарди найкраще лазять по деревах. Вони також чудово плавають і часто ловлять рибу та крабів. Леопард, або точніше – пантера плямиста (Panthera pardus), – один з 5 сучасних видів «великих кішок», але найдрібніший серед них (зріст до 70 см) і за розмірами значно поступається тигру й леву.

Леопарди поширені в Африці й Азії, у лісах, саванах, пустелях, горах. Відповідно, колір і довжина хутра тварини може сильно варіювати: у саванах вони мають жовте або жовто - помарачеве забарвлення, а в пустелях – більш світле.

Хом"як

Тільки подивіться, де влаштувала своє гніздечко пташка!

Хто такий Аксолотль, або чи можна все життя бути юним?

Аксолотль - дивна тварина, яке представляє собою неотенічну личинкову форму деяких видів амбістом. Неотенія в перекладі з грецького, дослівно «розтягнута юність», що характеризує головну особливість аксолотля - зазвичай він все життя існує в формі личинки і досягає статевої зрілості, не проходячи метаморфоз і не перетворюючись в дорослу амбістому, при цьому здатний розмножуватися.

Таке явище спостерігається завдяки особливостям функціонування щитоподібної залози цих земноводних, яка виробляє малу кількість гормону тироксину. Варто відзначити, що можливо ініціювати перетворення аксолотля в амбістому, якщо створити для цього необхідні умови.

Але аксолотлі привабливі самі по собі, і цінуються саме за свій вигляд у вигляді личинки.

Для аксолотлів властиве явище чудової регенерації: вони здатні відрощувати нові кінцівки, зябра, хвіст і інші органи замість втрачених, що робить їх зручним об'єктом наукових дослідів.

Зовнішній вигляд аксолотля дуже кумедний, особливо привертають увагу пухнасті, довгі зовнішні зябра, розташовані з боків голови, які аксолотль може притискати до голови і обтрушувати, що робить його справді схожим на маленького дракончика.

Аксолотлі - ендеміки двох високогірних мексиканських озер – Чолко і Ксочімайлко. Вони розташовані на висоті більше двох тисяч метрів над рівнем моря. Територію біля другого озера часто називають «мексиканської Венецією». Ацтеки звели на цій території плаваючі острови - «чінапмпас», з'єднаних мережею каналів, яка обплутує весь район і є дуже зручним місцем для життя і переміщення як аксолотлів, так дорослих амбістом.

Аксолотлі в природі знаходяться під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги.

Риба-крапля

   Риба-крапля, австралійський бичок, риба-жаба - назви однієї і тієї ж глибинної океанічної риби, яка мешкає в Атлантичному, Тихому й Індійському океані, зустрічається в водах біля берегів Австралії і Нової Зеландії.

   Риба-крапля живе на величезній глибині 600-1200м, поблизу океанічного дна, що ускладнює її  вивчення.

   Ця  риба  має специфічний вид, через що отримала назву самої несимпатичної риби в світі.

Довжина її тіла від 30 до 65см. Тіло краплевидної форми, починається з великої голови, плавно переходить в тулуб, який звужується. Ця риба не вкрита  лускою, при цьому має вирости у вигляді невеликих шипів. Забарвлення тіла різне - від рожево-коричневого до темно-коричневого.

   На голові спереду між очей є відросток, який нагадує ніс. Очі маленькі, відстань межу ними відносно велика.. Рот дуже великий, його куточки спрямовані вниз, через що рибка виглядає сумною.

   Тіло риби складається з гелеподібної речовини, яка має щільність трохи менше, ніж у води, завдяки цьому риба-крапля плаває, не витрачаючи енергію. Є тільки бічні маленькі плавці,інші види плавців  відсутні. Мускулатура не розвинена.

   Живиться  дрібними безхребетними, зокрема молюсками й ракоподібними, яких вона заковтує, та фітопланктоном.

   Очі риби пристосовані до життя на глибині і в темряві. Ще одна особливість цієї дивовижної риби - відсутність плавального пузиря.

    Риби-краплі відмінні батьки. Вони дбають про своє потомство на всіх етапах його розвитку. Риба-крапля відкладає ікру прямо на дно в пісок, після цього сидить над ікринками до тих пір, поки не з'являться малькі. Після того риби об'єднують  мальків у групи, ніби влаштовують «дитячі садки», і невпинно їх охороняють пліч-о-пліч з восьминогами, допомагаючи дитинчатам вижити і піклуючись про їхнє безтурботне дитинство.

   

  В країнах Європи  риба-крапля вважається не їстівною. А жителі Японії, Китаю та інших азіатських країн використовують м'ясо цієї риби для приготування їжі, відзначаючи його високі смакові якості, відносять дане блюдо до розряду делікатесів.

   Ще одна  причина зменшення популяції цього екзота - це глибинне тралення. За допомогою трала виловлюють крабів, омарів і вона випадково, так як не може швидко спливти, потрапляє в нього. Так само через діяльність людини порушується склад зоопланктону і фітопланктону, яким  харчується риба. Також під час шторму згубні хвилі цунамі викидають їх на берег.

   Любителі екзотики купують таких риб на сувеніри. При цьому популяції риби-краплі відновлюються повільно. Для подвоєння чисельності популяції риби-краплі  потрібно за різними джерелами  від 4 до 14 років. Популяція постійно зменшується, нажаль  може в недалекому майбутньому розділити долю інших зниклих з лиця землі істот.

   У штучних водоймах не вдається створити відповідні для її життя умови.

Вікторія регія — найбільше латаття у світі.

У річках Південної Америки росте дивовижна рослина Вікторія регія — найбільше латаття у світі. Зустріти цю незвичайну рослину можна лише в басейні Амазонки в Бразилії

та Болівії, а також у річках Гаяни (Південна Америка). Ніде в світі Вікторія амазонська більше не росте.

Таку незвичайну назву водна лілія отримала в 1837 році на честь молодої англійської королеви Вікторії, яка того ж року зійшла на трон.

Важко повірити, проте листя Вікторії регії здатне витримувати вагу до від 30 до 50 кілограмів. Індіанці виристовувли її як водний транспорт. З задоволеням на листках відпочивють птахи. Через це місцеві називають рослину «апона», що в перекладі означає «сковорідка для птахів».

Як це можливо? А річ у тому, що листя Вікторії регії мають уікальні дуже жорсткі жилки, які утвоюють з нижнього боку листка "армувальну" сітку.

 До того ж з боку води воно вкрите гострими шипами, що захищає листок від поїдання тваринами та рибами.

Діаметр листка Вікторії регії (Вікторії амазонської ) може сягати 2-х метрів.

Квітка Вікторії амазонської розквітає лише вночі, а вранці її пелюстки закриваються і вона ховається під воду. Це відбувається протягом трьох діб, поступово колір квітки змінюється від ніжно-білого до рожевого або фіолетового.

Діаметр квітки у розкритому вигляді може сягати 30 см.

Плоди та коріння рослини місцеві жителі вживають в їжу.

Вікторія амазонська може прожити цілих 5 років.

За свої колосальні розміри Вікторія регія потрапила до Книги рекордів Гіннеса.

Цікаві досліди з пташиним пір"ям

Язик людини

• Язик людини- м'язовий орган, скелетні м"язи якого кріпляться до кісток черепа тільки з одного боку.
• Відбиток язика кожної людини є унікальним.
• Пошкодження цього органа загоюються набагато швидше, ніж пошкодження багатьох інших органів.
• Довжина язика людини становить в середньому 8,5 сантиметрів.
• Кількість смакових рецепторів на язиці у людей може дуже відрізнятись і варіює від 2000 до 4000.
• Язик може набирати і зменшувати свою вагу.
• За станом язика можна визначити стан здоров'я людини.
• Смакові рецептори можуть знижувати свою чутливість до смакових подразників, саме тому комусь достатньо однієї ложечки цукру, а комусь - і чотирьох замало. Але поступово знижуючі кількість цукру або солі рецептори можна "перевчити".

Комар - довгоніжка, або карамора.

Комар - довгоніжка, або карамора.

Майже кожний з нас лякався при вигляді велетенського комара, що літає по кімнаті, натикаючить на стіни та предмети. Здається - такий вкусить... і гаплик.

Але карамору боятись не треба, не зважаючи на свій загрозливий вид він не кусається, бо не має чим(ротовий апарат карамори короткий і досить м'який, не несе загрози людині) . А той виріст на задній частині черевця, що багато хто приймає за жало - всього лише яйцевід.

І не хвилюйлесь, цей велетень не має нічого спільного з малярійним комарем. Дорослі особини живляться нектаром квітів.

Перш ніж прихлопнути карамору - призупиніться... Може, нехай летить?...

Що робити, якщо вкусила змія?

Бліда поганка

Бліда поганка - це особливо небезпечний гриб, що росте у нас в Україні.

Його часто плутають з печерицею, прикрі помилки, що можуть коштувати життя, роблять іноді навіть досвічені грибники.

Особлива небезпека полягає в тому, що ознаки отруєння блідою поганкою виникають через 10-12 годин після її вживання, а іноді пізніше.

За цей час отрута не тільки всмоктується у кров, але й встигає потрапити до всіх клітин організму, пошкоджуючи життєво важливі органи, зокрема печінку, нирки, серце. Стрімко розвивається токсичний гепатит, серцево -судинна та ниркова недостатність. Лікування в більшості випадків є неффективним. Смертність від отруєння блідою поганкою сягає космічних цифр - 90 - 95%!!!

Особливо небезпечно купувати сушені гриби на ринках, "з рук". Будьте уважні! Ніякі гриби не вартують вашого життя!

У чому користь хулахупу?

У чому користь хулахупу?

Хулахуп - широкий важкий обруч, часто з масажними вставками. Незамінний для жіночого здоров'я і краси.

1. Чудово масажує, розминає та укріплює м'язи спини та пресу.
2. Покращує кровообіг та лімфообіг.
3. Попереджає застойні явища, а отже і запалення органів малого тазу.
4. Відновлює перистальтику кишківника, попереджає запори та утворення калових каменів.
5. Укріплює судини.
6. За 30 хвилин спалює близько 100 ккал.
7. Як бонус - формує талію.

Ми, дівчата, так багато приділяємо часу усім своїм близьким і майже не залишаємо його для себе. Приділіть собі 30 хвилин в день, залишайтесь гарними та здоровими!

• Є одне "але"... Якщо ви ніколи не крутили хулахуп, перший тиждеть точно будуть синці, але вони зійдуть і за умови регулярних занять більше не з'являться.
• Неможна крутити одразу після прийому їжі.

Чому шиншила купається в піску?

Якщо мова заходить про купання, всі уявляють собі водні процедури. Але тільки не шиншили! Справжнісіньке задоволення для шиншили- це ванна з... піском!

Річ в тому, ці гарнюні тваринки родом з Південної Америки ( а саме - високогір'я Анд в Чилі). Дощі там ідуть дуже рідко. Шкіра шиншил не має сальних залоз і тому зовсвім не захищена від вологи ( зв'язку з місцем існування в тому немає потреби). Хутро тваринки довге ( до 4 см. в довжину), а з однієї волосяної цибулинки може рости одразу від 40 до 60 ворсинок! Таке хутро при намоканні дуже довго сохне, через що в ньому починають розмножуватись мікроорганізми. Волога згубно впливає на здоров'я шиншили. От і приймає вона ванни з піску або вулканічного попелу.